Адвокат Морозов (судовий захист)
Наявність / відсутність підстав для стягнення збитків, завданих внаслідок
завищення ціни в укладеному сторонами контракті на виготовлення та поставку
товарів оборонного призначення
19 грудня 2025 року Верховний Суд у складі суддів об`єднаної
палати Касаційного господарського суду в рамках справи №
915/222/24 (ЄДРСРУ № 132746035) досліджував питання щодо наслідків
завищення розміру суми прибутку державного оборонного контракту.
КМУ прийняв
низку постанов, якими врегульовує питання оборонних закупівель (зокрема, Постанова від 20.03.2022 № 335, Порядок від 03.03.2021 № 363,
Особливості від 11.11.2022 № 1275, Порядок від 17.03.2021 № 309).
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі»
щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях
під час дії правового режиму воєнного стану від 22.02.2024 № 3589-ІХ (далі -
Закон України № 3589-ІХ), який набрав чинності 16.03.2024, статтю 30 Закону
України «Про оборонні закупівлі» доповнив частиною третьою, в якій передбачено,
що особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних
закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану:
- у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів,
виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і
оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення
потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші
передбачені законодавством обов`язкові платежі, і прибуток виконавця;
- у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а
також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб
безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за
неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур)
закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного
контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень
прибутку), встановлений КМУ на момент укладення відповідного державного
контракту (договору);
- у разі невстановлення КМУ рівня прибутку (граничного рівня прибутку),
визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним
контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель
або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством,
відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого
виконавця.
Також Закон України № 3589-ІХ Розділ XI «Прикінцеві і перехідні положення»
Закону України «Про оборонні закупівлі» доповнив пункт 8-1, згідно з яким
положення частини третьої статті 30 цього Закону застосовуються до державних
контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг
для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт
і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які
укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів
(процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися
(виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого
2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу
Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022
року № 2102-IX».
(!!!) Враховуючи викладене, у визначенні ціни контракту сторони повинні керуватися імперативними нормами щодо граничного рівня
прибутку, встановленими КМУ в пункті 49 Порядку від 03.03.2021 № 363.
У постанові Верховного Суду від 18.03.2025 у справі № 915/240/24, щодо відступу від висновку
в якій ставиться питання перед об`єднаною палатою, зазначено: «таку обов`язкову особливість
формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який
укладається під час дії правового режиму воєнного стану, як недопустимість
перевищення виконавцем граничного рівня прибутку, встановленого КМУ на момент
укладення державного контракту за неконкурентною процедурою закупівель, тобто
фактично обов`язок виконавця отримувати прибуток від державного контракту з
оборонних закупівель у встановлених КМУ граничних межах, за порушення якого
(обов`язку) згідно з частиною 2 статті 38 Закону України «Про оборонні
закупівлі» може наставати
відповідальність виконавця у виді відшкодування державному замовнику збитків,
законодавчо було запроваджено лише з 16.03.2024. Виходячи зі змісту пункту
22 частини 1 статті 92 Конституції України та пункту 1.1 Рішення
Конституційного Суду України від 30.05.2001 у справі № 1-22/2002 (справа про
відповідальність юридичних осіб) засади цивільно-правової відповідальності
визначаються виключно законами України та не можуть бути предметом регулювання
підзаконними нормативно-правовими актами».
Об`єднана палата погоджується з висновком Верховного Суду, наведеному в
постанові від 18.03.2025 у справі № 915/240/24, про те що засади цивільно-правової
відповідальності визначаються виключно законами України та не можуть бути
предметом регулювання підзаконних нормативно-правових актів.
Стаття 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» не регулює питань відповідальності виконавця за державним контрактом.
Такі питання регулюються статтею 38 цього Закону, яка не зазнала жодних змін
від часу прийняття Закону України «Про оборонні закупівлі» і діє в первісній
редакції дотепер. Хоча стаття 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» (у
редакції, чинній на момент укладення контракту) не містила положень щодо
граничного рівня прибутку в ціні державного контракту, такі норми були
передбачені підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, затвердженим
постановою КМУ від 03.03.2021 № 363. Крім того, пункт 8-1 розділу XI
«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оборонні закупівлі»
надає частині третій статті 30 (у редакції Закону № 3589-ІХ) зворотну дію в
часі, оскільки ним (пунктом) передбачено застосування частини третьої статті 30
цього Закону до тих державних контрактів (договорів) у сфері забезпечення
потреб сектору безпеки і оборони, які, зокрема, виконувалися під час дії
правового режиму воєнного стану в Україні. Відповідно, обмеження рівня прибутку
у складі ціни державного контракту, встановлені КМУ, застосовуються і до
укладеного сторонами спору контракту.
У статті 38 Закону «Про оборонні закупівлі» передбачено, в тому числі те,
що у разі невиконання або неналежного виконання державного контракту (договору)
виконавець відшкодовує державному замовнику завдані ним збитки в порядку,
визначеному законом.
(!) Тобто стаття 38 Закону України «Про оборонні закупівлі» передбачає
відшкодування збитків, завданих державному замовникові саме внаслідок невиконання чи неналежного виконання державного
контракту виконавцем. Однак суди попередніх інстанцій встановили, що
договірні зобов`язання за контрактом виконавець виконав належним чином. Тому в
цьому випадку не може йтися про відповідальність виконавця у формі
відшкодування збитків за порушення договірного зобов`язання в розумінні
статей 611, 623 ЦК України.
Ключовим є наявність / відсутність неправомірної поведінки виконавця в
процесі укладення контракту з метою його укладення із завищеною ціною
(наприклад, подання завідомо неправильної калькуляції, неправдивої інформації
про те, що він є виробником продукції тощо), оскільки це може мати наслідком
переддоговірну відповідальність виконавця у формі відшкодування збитків,
завданих замовникові.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або
пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для
відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б
реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена
вигода) (стаття 22 ЦК України).
Під збитками в розумінні частини другої статті 224 ГК України розуміються
витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також
не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного
виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків необхідна
наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної
поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та
збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова
відповідальність не настає.
Водночас саме на позивача
покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність
поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із
заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях
відсутня вина у заподіянні збитків. Подібні за змістом висновки викладені у
постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16, а також у
постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1071гс16, від
28.01.2015 у справі N
3-210гс14.
У контексті цієї справи об`єднана палата зазначає, що, враховуючи положення
статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України, для стягнення збитків потрібна
наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної
поведінки; факту збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та
збитками; вини. У цьому випадку на позивача покладено обов`язок доказати шкоду
(її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок,
на відповідача - відсутність його вини у настанні збитків.
Об`єднана палата висновує, що майнові
втрати замовника у вигляді різниці між
завищеною внаслідок неправомірної поведінки виконавця ціною державного
контракту і ціною, яка мала би бути сплачена з урахуванням вимог законодавства
щодо її граничного рівня, можна вважати збитками в
розумінні цивільного законодавства. Такі
збитки підлягають відшкодуванню за умови доведення замовником їх наявності і
розміру, неправомірної поведінки виконавця, причинно-наслідкового зв`язку між
неправомірною поведінкою і збитками, а також за наявності вини виконавця.
ВИСНОВОК: Об`єднана палата зазначає, що для притягнення особи до
цивільно-правової відповідальності необхідна наявність складу цивільного
правопорушення, що полягає в протиправній поведінці (бездіяльності) особи, яка
притягується до відповідальності, наявності вини у формі умислу або
необережності та негативних наслідків. Відсутність складу цивільного
правопорушення виключає можливість застосовувати до особи заходи
відповідальності.
Матеріал по темі: «Акт ревізії Держаудитслужби, як підстава длястягнення збитків у іншій справі»
Теги: Держадитслужба, оборонний
контракт, завищення прибутку, стягнення збитків, ДАСУ, вимога, процедура
тендеру, усунення порушень, Державна аудиторська служба України, судова
практика, Верховний суд, адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар