Адвокат Морозов (судовий захист)
Строки звернення до суду з позовом про визнання
протиправним ППР після процедури адміністративного оскарження
11 грудня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 320/6227/23, адміністративне
провадження № К/990/17505/25 (ЄДРСРУ № 132534245) досліджував питання щодо строків звернення до суду
як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення
спору, так і без застосування зазначеної процедури.
Визначення строку звернення до адміністративного суду
в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення
передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в
адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого
проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть
поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки
прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у
зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до
адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо
статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
Питання строків звернення до суду як і з
попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору,
так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового
розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього
питання є сформованою і усталеною.
При цьому в кожному випадку темпоральні проміжки, як і
момент початку відліку строку, є різними.
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової
палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів
Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 500/2486/19, у якій
зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає
підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків
звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків
використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого
органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з
моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або
іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації
такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК
України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у
складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових
платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий
висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального
строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту
56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є
спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в
застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу
правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та
інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови
попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору
(застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18
статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця,
що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно
до пункту 56.17 цієї статті».
Верховний суд зазначає, що, незважаючи на те, що
правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується
застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання
строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування
податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного
оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і
новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України
як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових
правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при
вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.
У розвиток зазначеного правового підходу у постанові
від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 Верховний Суд у складі
судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових
платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий
висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування
податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у
випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового
вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою
статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли
особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи
інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18
статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у
будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права
має враховуватися строк давності».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від
16.07.2025 у справі №
500/2276/24 також вирішувала питання визначення строку звернення до суду
із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками
аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв`язку з нормами Кодексу
адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному
судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності
суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення
контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення
до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення
контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не
стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН;
присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3
місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення
контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає
нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), -
строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового
кодексу України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про
скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового
вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа
дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи
інтересів.
Суд касаційної інстанції враховує, що 10 грудня 2020
року відбулось офіційне оприлюднення постанови Верховного Суду від 26 листопада
2020 року у справі №
500/2486/19, в якій було викладено новий підхід щодо тлумачення пункту
56.18 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають
процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало б
враховуватись у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань.
При цьому і в постанові від 26 листопада 2020 року, і
в постанові від 27 січня 2022 року Верховний Суд звертав увагу на те, що задля
додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий
суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової
практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших
строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при
вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових
правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової
практики.
У постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 640/11650/21, а в
подальшому від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 Верховний Суд роз`яснив зміст
вищенаведеного висновку. Суд зазначив, що у перехідний період для забезпечення
реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути
забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції
і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Новий
підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами
може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від
26 листопада 2020 року, однак, під час
вирішення питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають
такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту
звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом
у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі
вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
Водночас слід зазначити, що остаточне формулювання
правової позиції щодо процесуального строку звернення до суду у податкових
правовідносинах про оскарження податкових повідомлень-рішень за умови, що
платником податків не використовувалась процедура досудового вирішення спору,
та відступ від існуючого на той час підходу, що тривалість такого строку
становить 1095 днів, було здійснено саме у постанові Верховного Суду від 27
січня 2022 року у справі №
160/11673/20. Вказана постанова була офіційно оприлюднена 09 лютого 2022
року.
ВИСНОВОК: Частина четверта
статті 122 КАС України є загальною
нормою, а спеціальною нормою є пункт 56.19 статті 56 ПК України.
Ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не
породжують колізію, адже має місце не суперечність між правовими нормами, а
доповнення норми спеціальної дії та встановлення системного законодавчого
регулювання, а тому спеціальна норма, передбачена ПК України, має пріоритет
у регулюванні спірних правовідносин.
Матеріал по темі: «Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним ППР»
Теги: оскарження ППР, строк звернення до суду,
спеціальні процесуальні строки, 1095 днів, один місяць, три місяці, оскарження податкових
повідомлень рішень, нарахування грошових зобовязань, судова практика, Адвокат
Морозов

Немає коментарів:
Дописати коментар