Адвокат Морозов (судовий захист)
Перекладення відповідальності – відшкодування шкоди вкладникам неплатоспроможного банку на НБУ
14 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/34241/23-ц, провадження № 61-14465св24
(ЄДРСРУ № 126569612) досліджував питання щодо перекладення відповідальності – відшкодування шкоди вкладникам
неплатоспроможного банку на НБУ.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або
юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної
влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою,
Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від
вини цих органів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року в справі
№ 910/6175/19 (провадження
№ 12-53гс20) зазначено, що за статтею 99 Конституції України забезпечення
стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави -
НБУ; за змістом пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2009 від
26 лютого 2009 року, Конституція України визначила правовий статус НБУ як
центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності
грошової одиниці України (стаття 99 Конституція України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національний банк
України» НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом
державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і
принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та
іншими законами України.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про Національний банк України» НБУ є
економічно самостійним органом і не відповідає за зобов`язаннями органів
державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов`язаннями
НБУ.
У спірних відносинах шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра
відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті завдана
шкода відшкодовується в повному обсязі (йдеться про реальну шкоду).
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є
обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода, що спричинила
порушення цивільного права, стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача
шкоди.
(!!!) Таким чином, необхідною підставою для притягнення НБУ
до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього
органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і
заподіяною шкодою.
Для стягнення з НБУ шкоди, позивач має довести наявність вказаних елементів
складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного з цих елементів
цивільна відповідальність не настає.
Верховний Суд зауважує, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою і
шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі
шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї
протиправної поведінки.
Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювана шкоди та шкодою,
заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності.
Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в
тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших
обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний
причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної
правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту
шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність
причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювана, а
викликана якимись іншими обставинами.
НБУ, приймаючи відповідні рішення щодо Банку, виконував функції, покладені
на нього чинним законодавством, а розміщені позивачем на рахунку Банку» як
банківський вклад кошти (у загальному розмірі неповернутих вкладів) не є
збитками у розумінні статті 22 ЦК України, а тому відсутні підстави для
стягнення зазначеної суми у порядку, встановленому статтею 1173 ЦК України, із
відповідача.
У частині першій статті 26 Законом України «Про систему гарантування
вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку
відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу,
включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення
банку до категорії неплатоспроможних та початку виведення Фондом банку з ринку,
але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами,
встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів
в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не
може бути меншою 200 000,00 гривень.
У частині четвертій статті 52 Законом України «Про систему гарантування
вкладів фізичних осіб» передбачено, що вимоги кожної наступної черги
задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після
повного задоволення вимог попередньої черги.
Залишок невиплаченої суми підлягає поверненню в порядку черговості, встановленої статтею 52 Законом України «Про систему гарантування вкладів
фізичних осіб». Зокрема вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує
суму, визначену Фондом, погашаються в четверту чергу.
Отже, дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в
законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або
доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором
банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання
банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне
відшкодування в порядку, передбаченому законом, суми за вкладом: 1) Фонд
гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі
вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом
банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за
вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному
банку; 2) у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних
правил відшкодування за процедурами ліквідації.
ВИСНОВОК: Ураховуючи, що між споживачем і Банком виникли
договірні відносини й на момент звернення до суду з позовом у банку була
розпочата процедура ліквідації, зазначене унеможливлює стягнення коштів
понад гарантовану суму, виплачену Фондом, у будь-який інший спосіб, аніж це
передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних
осіб».
Аналогічний висновок щодо застосування положень Законом України «Про
систему гарантування вкладів фізичних осіб» викладено у постановах Верховного
Суду України від 20 січня 2016 року № 6-2001цс15, від 13 червня 2016 року № 6-1123цс16.
Матеріал
по темі: «Особливості відшкодування шкоди вкладникам неплатоспроможного банку»
Теги: депозит, проценти, вклад,
стягнення вкладу, стягнення коштів, проценти, захист прав споживачів,
інфляційні втрати, банк, повернення коштів, судова практика, Верховний суд,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар