Визначення судом обґрунтованого розміру моральної шкоди

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд: визначення судом обґрунтованого розміру моральної шкоди з урахуванням висновків експертів, які містяться в матеріалах справи

22 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 260/3914/20, адміністративне провадження № К/990/38253/23 (ЄДРСРУ № 126788475) досліджував питання щодо визначення судом обґрунтованого розміру моральної шкоди.

Що стосується розміру моральної шкоди, то у силу частини третьої статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 

(!!!) З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночним поняттям, суди першої та апеляційної інстанцій, які встановлюють фактичні обставини справи, мають широкий діапазон розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

У цьому аспекті, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 08 травня 2018 року у справі №916/259/16, де Суд звернув увагу, що з мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції не вбачається наведення судом правової оцінки висновку судово-почеркознавчої експертизи, а також зауважень відповідача щодо висновку судового експерта. Тобто суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував прийняття ним до уваги одних доказів та відхилення інших, що свідчить про неналежне дослідження ним зібраних у справі доказів.

В постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі №910/11573/18 Суд зазначив, що в основу судових рішень попередніх інстанцій покладено висновок складений за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. Водночас, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення Касаційний господарський суд з`ясував, що мотивів відхилення по суті висновку, складеного на замовлення позивача, в оскаржуваних судових рішеннях суди не зазначили. Вказаний експертний висновок не оцінювався судами на предмет його належності, допустимості, достовірності та достатності, що стало підставою для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 910/20229/20 зазначено, що суд апеляційної інстанції, з посиланням на статті 73, 74, 79, 86, 104 ГПК України, зазначив про те, що висновок експерта не приймає як доказ у справі, при цьому суд апеляційної інстанції не зазначив обґрунтувань наявності підстав для не прийняття вказаного доказу, пославшись лише на те, що висновки судових експертів викладені з порушенням законодавства, без аргументації у чому саме полягає таке порушення. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає такими, що знайшли своє підтвердження доводи касаційних скарг позивачів щодо необґрунтованості у відмові у прийнятті висновка експерта та ненаданні останньому належної оцінки з урахуванням наведених норм процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №210/5258/16-ц сформував правовий висновок: сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у ч. 3 ст. 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив потерпілий.

ВИСНОВОК: Таким чином, вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, судам слід надавати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, чи існує причинний зв`язок, чи обґрунтовано грошовий вираз заявленої шкоди та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

 

 

 

Матеріал по темі: «Право на відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади»
 

 

 

 

Теги: моральна шкода, немайнова шкода, казначейство, стягнення з держави,  грошове зобовязання, стягнення коштів, невиконання судового рішення,  судова практика, Верховний суд,  Адвокат Морозов