Адвокат Морозов (судовий захист)
Особливості відшкодування шкоди, завданої вкладникам
банку у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку
14 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/34241/23-ц,
провадження № 61-14465св24 (ЄДРСРУ № 126569612) досліджував питання щодо
особливостей відшкодування шкоди, завданої вкладникам банку у результаті
виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має
право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування
матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи
бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх
посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті
виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку на підставі
протиправних (незаконних) індивідуальних актів НБУ, Фонду, Міністерства
фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких
індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого
банку, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно із статтею 79 Закону України Про банки і
банківську діяльність» в оновленій редакції особливості оскарження рішень
(індивідуальних актів) НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних,
про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку встановлюються
Кодексом адміністративного судочинства України.
(!) Визнання
протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта Національного
банку України, зазначеного в частині другій цієї статті, або окремих його
положень: не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого
акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не
відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття
такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними,
протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання
протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі
виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку; не породжує
будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого
індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
Застосування положень цієї статті та/або відшкодування
шкоди, завданої учаснику (учасникам) банку внаслідок протиправного
(незаконного) віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання у
банку банківської ліцензії та ліквідації банку, відповідно до статті 79-1 цього
Закону не звільняє такого учасника (учасників) від цивільної, адміністративної
або кримінальної відповідальності за свої дії.
Відповідно до статті 79-1 Закону України «Про банки і
банківську діяльність» у разі визнання протиправним (незаконним) та скасування
рішення (індивідуального акта) НБУ, зазначеного у частині другій статті 79
цього Закону, особа, яка була учасником банку на момент прийняття такого
рішення (індивідуального акта), має право на відшкодування шкоди, заподіяної таким
рішенням (індивідуальним актом), у порядку, встановленому законом, з
урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
Обов`язок доказування завданої шкоди та її розміру
покладається на учасника банку.
Відшкодування упущеної вигоди здійснюється у розмірі
доходів, які учасник банку міг би реально одержати, але прийняте рішення
(індивідуальний акт) НБУ стало єдиною і достатньою причиною, яка позбавила
цього учасника можливості їх отримати. Упущена вигода відшкодовується лише у
разі, якщо така вигода не була врахована під час оцінки реальних збитків
(вартості акцій). Реальні збитки визначаються у розмірі вартості акцій банку на
день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії
неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно із статтею 54 Закону України «Про систему
гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього
Закону НБУ, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України,
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом, працівниками
Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі
здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану
врегулювання, можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення їх
законності.
Особливості оскарження рішень (індивідуальних актів)
Фонду про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури
ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших рішень
(індивідуальних актів), прийнятих на його виконання, а також рішень
(індивідуальних актів) щодо призначення уповноважених осіб Фонду, делегування
їм повноважень, рішень (індивідуальних актів) НБУ про затвердження пропозиції
НБУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, рішень
Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного
банку з ринку та рішень (індивідуальних актів) Міністерства фінансів України,
прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, а також рішень
(індивідуальних актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового
ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку,
встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України.
(!) Розпочата
процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути
зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та
скасування індивідуальних актів НБУ та/або Фонду, що були підставою для її
початку.
Визнання протиправними (незаконними) та скасування
рішень (індивідуальних актів), визначених частиною третьою цієї статті, не
відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення,
включаючи відновлення правового статусу цього банку та відновлення прав
акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для
визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень,
правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених
або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації; не породжує
будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого
індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
У разі визнання протиправним (незаконним) та
скасування рішення (індивідуального акта), зазначеного у частині третій цієї
статті, особа має право вимагати відшкодування шкоди, завданої таким рішенням
(індивідуальним актом), у порядку, передбаченому законом. У разі прийняття НБУ рішення
(індивідуального акта) про віднесення банку до категорії неплатоспроможних /
відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку або Фондом - рішення, що
розпочинає процедуру виведення банку з ринку або ліквідацію банку, а також
індивідуальних актів Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України,
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо виконання заходів
плану врегулювання, що припинили право власності на акції, право учасників
банку або осіб, які були учасниками банку на дату прийняття такого рішення
(індивідуального акта) на відшкодування шкоди, завданої таким рішенням
(індивідуальним актом), повинно застосовуватися з урахуванням особливостей,
встановлених статтею 79-1 Закону України «про банки та банківську діяльність».
Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та
банківську діяльність» учасниками банку є засновники банку, акціонери банку і
пайовики кооперативного банку.
ВИСНОВОК: Отже, в
порядку статей 79, 79-1 Закону України «Про банки та банківську діяльність»,
статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»
відшкодування шкоди, завданої внаслідок протиправного (незаконного) віднесення
банку до категорії неплатоспроможних, відкликання в банку банківської ліцензії
та ліквідації банку, здійснюється на користь учасників банку (засновників,
акціонерів, пайовиків), до яких вкладники за
депозитами не входять.
Однак вкладники не позбавлені можливості заявляти про
відшкодування шкоди, завданої державним органом, на загальних підставах.
Матеріал по темі: «Стягнення шкоди з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб»
Теги: депозит, проценти, вклад, стягнення вкладу,
стягнення коштів, проценти, захист прав споживачів, інфляційні втрати, банк, повернення
коштів, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар