Адвокат Морозов (судовий захист)
Чи можна розглядати за правилами цивільного
судочинства заяву про встановлення факту здійснення догляду за особою, яка
потребує сторонньої допомоги?
18 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 727/3443/24, провадження
№ 61-8364св24 (ЄДРСРУ № 126742954) досліджував питання чи можна розглядати за
правилами цивільного судочинства заяву про встановлення факту здійснення
догляду за особою, яка потребує сторонньої допомоги, з метою отримання
соціальних пільг, виплат і відстрочки від проходження військової служби?
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової
палати Касаційного цивільного суду не погоджується з доводами заявника. Вважає,
що заявлену вимогу не можна розглядати у судовому порядку.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний
спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках
суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції
України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в
порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює
обмеження щодо кола питань, які можна вирішити в межах відповідних судових
процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між
правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності,
ефективності й оперативності судового процесу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий,
неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою
ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи
інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
(частина перша статті 2 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства
справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та
інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого
судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид
непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні
справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають
значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов
здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження
наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК
України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема,
справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини
другої статті 293 ЦПК України).
У частині першій статті 315 ЦПК України визначений
перелік справ про встановлення факту, що має юридичне значення, які належить
розглядати у судовому порядку. Згідно з частиною другою вказаної статті у
судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить
виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо
законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо
заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини
першої статті 186 ЦПК України).
(!!!) Є два порядки
(способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і
судовий, які за змістом є взаємовиключними (див. постанову Великої Палати
Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22).
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне
значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: (1) факти повинні мати
юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або
припинення особистих чи майнових прав громадян (для визначення юридичного
характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення); (2) встановлення
факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; (3) заявник не
має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що
має юридичне значення (для цього заявник разом із заявою про встановлення факту
подає докази того, що він звертався до відповідних організацій за одержанням
документа, який би посвідчував факт, але йому відмовили через відсутність
архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); (4) чинне
законодавство не передбачає інший позасудовий порядок встановлення юридичних
фактів (див., наприклад, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 лютого 2021 року у
справі № 644/9753/19,
Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20).
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення
факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності заяви
вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про
підсудність і юрисдикцію. Оскільки чинне законодавство передбачило
позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя,
приймаючи заяву, повинен перевірити, чи можна цю заяву розглядати в судовому
порядку, і чи не належить її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за
законом заяву не належить розглядати в суді, суддя відмовляє у відкритті
провадження у справі, а коли його відкрив, - закриває (див. постанови Великої
Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 і від 18 грудня 2019 року у
справі № 370/2898/16).
Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у
справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного
судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю
ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в
порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України)
стосуються як заяв, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства,
так і тих, які суди взагалі не можуть розглядати (див. постанови Великої
Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц, від 26 лютого 2020 року
у справі № 1240/1981/18,
від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19).
Не підлягають призову на військову службу під час
мобілізації військовозобов`язані, які зайняті постійним доглядом за хворою
дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка),
які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи
лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують
постійного догляду (частина перша статті 23 Закону України «Про мобілізаційну
підготовку та мобілізацію» у редакції, чинній на час звернення до суду).
Порядок оформлення постійного догляду за особами, що
потребують такий догляд, визначений Законом України «Про соціальні послуги»,
Порядком № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і
виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду
без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року № 1040, Порядком №
859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 587.
Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду
відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть
надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження
навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам
соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають,
пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є невиліковно
хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно
пересуватися та самообслуговуватися (пункт 4 частини шостої статті 13 Закону
України «Про соціальні послуги»).
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з
догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності,
виплачується компенсація за догляд (частина сьома статті 13 Закону України «Про
соціальні послуги»).
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про
соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг
належать: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері соціального захисту населення; 2) Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; 3) виконавчі органи
міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.
До повноважень районних, районних у містах Києві та
Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст
обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад, зокрема, належать:
забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових
соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з
надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі
надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення
надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального
замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів,
соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами,
передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення
Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні (пункти
4, 10 частини п`ятої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» у
редакції, чинній га час звернення до суду).
(!) Верховний Суд
неодноразово виснував, що розгляд заяви про встановлення факту того, що
заявник, який має намір отримати відстрочку від проходження військової служби
та є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за хворими матір`ю, батьком,
дідом, бабою, належить до повноважень інших органів, і за законом таку заяву
суд не розглядає (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 червня 2024 року у
справі № 283/1199/23,
Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 29 березня 2024 року у справі № 378/760/23, від 18 жовтня 2024 року у справі № 148/524/23).
ВИСНОВОК: Заяву про встановлення факту здійснення постійного догляду за родичем та отримання
відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації й оформлення
соціальних пільг і виплат не можна розглядати в суді, бо чинне законодавство
передбачає позасудовий порядок встановлення відповідного факту.
Матеріал по темі: «Наслідки
порушення процедури призову на військову службу під час мобілізації»
#призов, #мобілізація, #військово_лікарська_комісія, #процедура_призову, #ВЛК, #військова_служба, #Верховний_суд,
Немає коментарів:
Дописати коментар