Адвокат Морозов (судовий захист)
(НЕ)достатність візуального огляду поліцейським водія
з метою виявлення ознак наркотичного сп’яніння
По-перше: частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну
відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача
керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи
під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує
транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку
огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.
2.5 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст.130КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння
(наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на
доведення одночасно двох обставин: 1) керування транспортним засобом і 2)
перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).
(!!!) Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи
інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в
противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності
задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності),
може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого
водія» .
Так, у своєму
рішенні від 15 березня 2019 року Верховний суд у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки
поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами
факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія
про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а
співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт
правопорушення.
Визначення
терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27
Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику
застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти
безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні
правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом -
виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під
час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним
засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в
рішенні №404/4467/16-а від
20 лютого 2019 року Верховний суд зазначив, що само по собі керування
транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення
транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення
транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає
використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою
керування.
(!!!) Таким чином, керування транспортним засобом це умисне
виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення
транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни
напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за
кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому
стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою
адмінистративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме
перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним
засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
По-друге: Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в
порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про
порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,
наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним
Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також
Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою
виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування
під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і
проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно до п. п.
8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак
алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених
Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я
України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що
водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння
або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до
найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія
транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи
іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують
увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Якщо у
матеріалах адміністративної справи відсутнє направлення водія до закладу
охорони здоров`я з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, де б були
зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, які передбачені п. 4 розділу 1
зазначеної вище інструкції (ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння
(крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які
не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи
рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість) і такі
ознаки не зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, то
вказане свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не
направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан
сп`яніння.
Відповідно до
п.7,8,15 вищезазначеної Інструкції (№ 1452/735 від 09.11.2015 р.) проведення лабораторних досліджень на
визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин , що
здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та
лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту
медичного огляду.
Тобто,
лабораторні дослідження повинні встановити кількісне визначення та вміст
наркотичного засобу, що є базовим критерієм для встановлення як самого факту,
так і ступеню сп`яніння водія.
Відповідно до
ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують
її увагу та швидкість реакції, проведений
з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до
п.22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан
сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Крім того,
згідно ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи
тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП
передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з
адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку,
встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні
правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Норми ст. ст.
245, 280 КУпАП встановлюють завдання у справах про адміністративні
правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх
обставин справи, вирішення її в
точній відповідності із законом.
Згідно зі ст.
252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне
правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується
на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до
п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення
не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і
складу адміністративного правопорушення.
ВИСНОВОК: Таким чином, якщо в матеріалах адміністративної
справи відсутні дані, які вказують на те, що в закладі охорони здоров`я було
складено Акт та Висновок медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння за
результатами лабораторних досліджень з використанням вимірювальної техніки та
обладнання, дозволених МОЗ, підтверджених сертифікатом відповідності, то
вказане свідчить про відсутність доказів, які б з достовірністю свідчили про
керування водієм транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, а тому в
діях останнього відсутня подія і склад адміністративного правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у
зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Матеріал по темі: «Адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП»
Теги: 130КУпАП, зупинка, ТЗ, поліція, керування
автомобілем на підпитку, алкогольне спяніння, управління транспортним засобом,
наркотичне сп’яніння, відсторонення від керування, затримання транспортного
засобу, протокол, постанова поліції, адміністративне правопорушення, акт
огляду, медичний огляд, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар