Адвокат Морозов (судовий захист)
(НЕ)обов’язковість сплати судового збору при заявлені
потерпілим цивільного позову у кримінальному провадженні
Відповідно до
ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим
суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має
право під час кримінального
провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до
підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за
законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного,
обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст
позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які
пред`являються у порядку цивільного судочинства. (ч. 4 ст. 128 КПК
України).
Водночас,
цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за
правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у
зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них
застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам
кримінального судочинства (ч. 5 ст. 125 КПК).
ЦПК містить ряд
вимог до змісту та реквізитів позовної заяви, недотримання яких може бути
підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення в порядку ч.
1, 3 ст. 185 ЦПК, але вказані вимоги мають застосовуватися із урахуванням
специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального
судочинства (ч. 5 ст. 125 КПК).
Тобто, вимоги статті 175 ЦПК щодо форми та змісту
позовної заяви в кримінальному провадженні застосовуються в обмеженому
вигляді з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, перетину
предмету доказування у кримінальному та цивільному провадженні за позовом про
відшкодування шкоди, завданої злочином.
Правові
наслідки недотримання вказаних вимог, передбачені ст. 187 ЦПК, у вигляді
залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути
застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки
унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із
прийняттям одного з рішень, передбачених ст. 129 КПК, адже надмірний формалізм
до форми та змісту позовної заяви у кримінальному провадженні порушує право
особи, що постраждала від злочину, на доступ до правосуддя.
При цьому права
та обов`язки цивільного позивача, цивільного відповідача виникають з моменту
подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (ч. 2 ст. 61,
ч. 2 ст. 62 КПК України).
При цьому,
відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від
сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про
відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального
правопорушення.
У постанові
Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального
суду від 10.07.2018 у справі №
713/1275/16-к, судом установлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону
України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних
збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо
позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої
в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність
згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних
провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування
будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення
незалежно від об`єкту посягань.
Згідно ч. 1 ст.
36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує
сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені
процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом
здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює
правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову
практику на однакове застосування норм права.
Тим самим, у
розрізі позиції ККС ВС у справі №
713/1275/16-к цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з
позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення
кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.
Слушним є такий
підхід і у розрізі позиції ОП ККС ВС викладеної в постанові від 23 січня 2019
року у справі № 187/291/17 (ЄДРСРУ № 79439726) щодо того, що при
вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого
(засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається,
адже таке стягнення суперечить закріпленим у ст. 2, 7, 9 КПК завданням
кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст.
128, ст. 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право
на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження,
передбачених указаним Кодексом.
Відповідно до
ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру
задоволених позовних вимог.
Таким чином, у
разі сплати цивільним позивачем такого збору та за умови задоволення його
позову в повній мірі Суд у розрізі позиції ОП ККС ВС викладеної в постанові від
23 січня 2019 року у справі № 187/291/17 буду
позбавлений змоги стягнути з відповідача (обвинуваченого) такий судовий збір
пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому і даний факт указує на
слушність позиції ККС ВС у справі № 713/1275/16-к
про те, що цивільні позивачі у
кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про
відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального
правопорушення незалежно від об`єкту посягань, адже саме такий підхід
сприятиме не допущенню ситуацій при яких позивач сплатить збір, позов буду
задоволено, однак стягнути його з відповідача змоги не матиме, що в свою чергу
уже порушуватиме права такого позивача.
ВИСНОВОК: При заявлені цивільного позову у кримінальному
провадженні судовий збір не сплачується, а у разі сплати та при його
задоволенні із засудженого не стягується.
Аналогічна
правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.08.2021 справа № 644/7193/17 провадження №
51-2271км21, що також узгоджується з практикою Верховного Суду (див. судові
рішення у справах №
619/1425/15-к, № 462/5779/15-к, № 713/1275/16-к, № 750/12591/18, № 740/5507/14).
Матеріал по темі: «Звільнення відповідача від сплати судового збору»
Теги: судовий збір, відстрочення,
розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру збору, звільнення
від сплати, рассрочка, отсрочка уплаты, судебный сбор, платеж,
Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар