Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: порядок обчислення та строк припинення
нарахування 3 процентів річних від суми позики
24 січня 2024
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи №
465/3928/17, провадження № 61-15498 св 23 (ЄДРСРУ № 116541678) досліджував питання щодо
порядку обчислення та строку припинення нарахування 3 процентів річних від суми
позики.
Відповідно до
частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути
позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені
родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої
якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що
встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики
або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути
повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення
позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За приписом
першого речення частини першої статті 1050, яке визнано такими, що відповідає
Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду
№ 6-р(II)/2022 від 22 червня 2022 року, якщо
позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити
грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Стаття 625 ЦК
України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.
Стаття 625 ЦК
України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого
грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових
зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами
закону, що регулює окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати
Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц).
За частиною
другою цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання,
на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений
договором або законом.
(!!!) При обчисленні 3 процентів річних за основу має
братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її
еквівалент у національній валюті України.
Такий висновок
містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня
2019 року № 373/2054/16,
провадження № 14-446 цс 18.
Зобов`язання
припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором
або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
В доктрині
приватного права припинення зобов`язання обумовлюється дією правоприпиняючих
юридичних фактів. Юридичні факти, що зумовлюють припинення зобов`язання,
отримали назву підстав припинення. Припинення
зобов`язання - це припинення правового зв`язку його суб`єктів, у яких
припиняються суб`єктивні права і обов`язки, що складають зміст зобов`язальних
правовідносин (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої
судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року в справі № 161/13862/19 (провадження
№ 61-7868св21).
Зобов`язання
припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю
сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж
сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування
шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату
аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові
зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено
договором.
Відповідно до
статті 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів
купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений
позиковим зобов`язанням. Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з
додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору
позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Під новацією
слід розуміти одну з підстав припинення зобов`язання, яка представляє собою
домовленість сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між
тими ж сторонами (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої
судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року в справі № 483/2085/16-ц,
провадження № 61-33184св18).
Договір як
універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх
регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення
приватних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії
суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023
року у справі № 465/5980/17 (провадження
№ 61-1178св20).
Тлумачення
частини другої статті 604, статті 1053 ЦК України, з урахуванням принципу
розумності, свідчить, що не
виключається за домовленістю сторін заміна первісного зобов`язання, яке виникло
на підставі договору позики, новим позиковим зобов`язанням між тими ж сторонами.
ВИСНОВОК: Право кредитодавця нараховувати передбачені договором
проценти за користування кредитом/позикою, а також обумовлену в договорі
неустойку припиняється після спливу
визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до
позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В
охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою
статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання
грошового зобов`язання.
Аналогічну
правову позицію висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31
жовтня 2018 року у справі №
202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та постанові Верховного Суду
від 05 липня 2023 року у справі №
295/7309/21.
Матеріал по темі: «Нарахування та стягнення процентів
від суми позики»
Теги: безгрошова розписка,
безгрошовий договір позики, повернення боргу, іпотечне застереження, боргова
розписка, договір позики, займ, долг, деньги в долг, курсова різниця, пеня,
штрафні санкції, інфляційні втрати, стягнення боргу, позика, судова практика,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар