Адвокат Морозов (судовий захист)
(НЕ)достатність візуального огляду поліцейським водія
з метою виявлення ознак наркотичного сп’яніння
По-перше: частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну
відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача
керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи
під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує
транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку
огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.
2.5 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст.130КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння
(наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на
доведення одночасно двох обставин: 1) керування транспортним засобом і 2)
перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).
(!!!) Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи
інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в
противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності
задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності),
може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого
водія» .
Так, у своєму
рішенні від 15 березня 2019 року Верховний суд у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки
поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами
факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія
про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а
співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт
правопорушення.
Визначення
терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27
Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику
застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти
безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні
правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом -
виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під
час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним
засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в
рішенні №404/4467/16-а від
20 лютого 2019 року Верховний суд зазначив, що само по собі керування
транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення
транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення
транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає
використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою
керування.
(!!!) Таким чином, керування транспортним засобом це умисне
виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення
транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни
напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за
кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому
стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою
адмінистративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме
перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним
засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
По-друге: Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в
порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про
порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,
наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним
Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також
Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою
виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування
під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і
проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно до п. п.
8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак
алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених
Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я
України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що
водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння
або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до
найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія
транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи
іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують
увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Якщо у
матеріалах адміністративної справи відсутнє направлення водія до закладу
охорони здоров`я з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, де б були
зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, які передбачені п. 4 розділу 1
зазначеної вище інструкції (ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння
(крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які
не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи
рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість) і такі
ознаки не зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, то
вказане свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не
направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан
сп`яніння.
Відповідно до
п.7,8,15 вищезазначеної Інструкції (№ 1452/735 від 09.11.2015 р.) проведення лабораторних досліджень на
визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин , що
здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та
лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту
медичного огляду.
Тобто,
лабораторні дослідження повинні встановити кількісне визначення та вміст
наркотичного засобу, що є базовим критерієм для встановлення як самого факту,
так і ступеню сп`яніння водія.
Відповідно до
ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують
її увагу та швидкість реакції, проведений
з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до
п.22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан
сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Крім того,
згідно ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи
тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП
передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з
адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку,
встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні
правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Норми ст. ст.
245, 280 КУпАП встановлюють завдання у справах про адміністративні
правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх
обставин справи, вирішення її в
точній відповідності із законом.
Згідно зі ст.
252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне
правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується
на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до
п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення
не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і
складу адміністративного правопорушення.
ВИСНОВОК: Таким чином, якщо в матеріалах адміністративної
справи відсутні дані, які вказують на те, що в закладі охорони здоров`я було
складено Акт та Висновок медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння за
результатами лабораторних досліджень з використанням вимірювальної техніки та
обладнання, дозволених МОЗ, підтверджених сертифікатом відповідності, то
вказане свідчить про відсутність доказів, які б з достовірністю свідчили про
керування водієм транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, а тому в
діях останнього відсутня подія і склад адміністративного правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у
зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Матеріал по темі: «Адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП»
Теги: 130КУпАП, зупинка, ТЗ, поліція, керування
автомобілем на підпитку, алкогольне спяніння, управління транспортним засобом,
наркотичне сп’яніння, відсторонення від керування, затримання транспортного
засобу, протокол, постанова поліції, адміністративне правопорушення, акт
огляду, медичний огляд, судова практика, Адвокат Морозов
