Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: конкретизація в наказі підстав (окрім
юридичних) для проведення податкової перевірки є дискрецією податкового органу
10 січня 2024
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 440/9575/22,
адміністративне провадження № К/990/29291/23 К/990/29963/23 (ЄДРСРУ №
116242236) досліджував питання щодо конкретизації в наказі підстав (окрім
юридичних) для проведення податкової перевірки.
Відповідно до
частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі,
в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що
виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік
податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,
платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих
органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення
податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового
законодавства визначає ПК України.
Згідно із
підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають
право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників
податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення
процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до
пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити
камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та
фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться
контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку,
встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими
законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною
вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження
платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів
права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим
органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки,
порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових
операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг
підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення
трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими
особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок
проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична
перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1
статті 80 ПК України).
Відповідно до
підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може
проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої
особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається
платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які
фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення
такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у
разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку
інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку,
зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів
витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу
спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Абзацом 4
пункту 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі якщо при організації
документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки
встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами
контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість
проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в
контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують
факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються
контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього
Кодексу.
Відповідно до
абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого
органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки,
фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим
Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим
Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються
дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити
суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який
перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта,
перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або
фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом,
дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його
заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою
контролюючого органу.
Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову
вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення
підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення
питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема
фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті
чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки
та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її
проведення.
З огляду на
висновки Верховного Суду викладені у
постановах від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі
№500/1331/21 вбачається, що формулювання
конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з
обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК
України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в
одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки,
кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової
норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та
відповідати правовій нормі.
Виконання такої
вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили
проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом,
залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо
наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості
припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду
адміністративної справи.
Аналогічний
висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 05.07.2023 у справі №460/2663/22 та від 06
грудня 2023 року у справі №500/1429/22.
Якщо у спірному
наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення
перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), - таке
формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що є
підставою для проведення перевірки.
ВИСНОВОК: Отже, якщо наказ податкового органу не містить
конкретних посилань на правові підстави проведення податкової перевірки, то
вказане свідчить про його протиправний характер.
Матеріал по темі: «Наслідки скасування наказу про
проведення податкової перевірки»
Теги: налоговая проверка, податкова
перевірка, наказ про проведення податкової перевірки, не допуск проверяющего,
приказ на проведение налоговой проверки, оскарження наказу, направление,
повідомлення платника податків, обжалование приказа налоговой, ДПС, НУР, ППР,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар