Засади
організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про
автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до
частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають
усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють
автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до
ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ
(далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та
залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або
габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності
дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі
дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні
параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами
ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (далі
- Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна
маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та
нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними
органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура
здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які
провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти
господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та
стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним
транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення,
виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних
автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів
транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення,
дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на
виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій,
внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними
дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному
транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №
1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до
пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів
автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (надалі Правила
проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається
великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з
параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з
підпунктом «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та
їх составів на дорогах державного значення допускається у разі, коли їх
параметри не перевищують фактичної маси щодо вантажних автомобілів: двовісний
автомобіль - 18 тон; трьохвісний автомобіль - 25 (26)* тон; чотирьохвісний
автомобіль - 32; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими
вісями, оснащеними спареними колесами - 38 тон; щодо комбінованих транспортних
засобів: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 тон;
двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон; трьохвісний
автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон; двовісний
автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює
перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною
максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з
двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює
перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною
максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони; щодо автопоїздів: двовісний або
трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 тон.
Диспозиція
пункту 22.5 Правил дорожнього руху передбачає різні нормативи допустимої
фактичної маси транспортних засобів для тягачів з напівпричепом та тягачів з
напівпричепом (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше
контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.
Також зазначені параметри є відмінними в залежності від кількості осей тягача
та контейнеровоза.
Таким чином,
визначальними ознаками комбінованого транспортного засобу для цілей визначення
параметрів максимальної фактичної маси є: кількість вісей у тягача та
напівпричепа, наявність у напівпричепа ознак контейнеровозу, перевезення одного
чи більше контейнера або ж змінного кузова при дозволеній максимальній довжині
13,716 метра.
Механізм
фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному
транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних
правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному
режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №
1174 (надалі Порядок № 1174).
Так, згідно
пункту другого Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у
сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі
система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та
інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до
пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі
здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог,
визначених у додатку.
Положеннями
пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може
забезпечувати:
- вимірювання
навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання
загальної маси транспортного засобу;
- визначення
кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до
однієї із відповідних категорій;
- вимірювання
міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення
кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання
габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та
розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу,
напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або
заднього державного номерного знаку транспортного засобу);
- фіксацію
фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію
загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через
автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій
відображені його контури та кількість осей);
- первинне
оброблення зібраних даних та передачу інформації до
інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів
зв`язку із використанням наскрізного шифрування;
-
автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства,
доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від
автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від
автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у
вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).
Згідно пункту
15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про:
- засоби
вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне
позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення,
метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної
техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки,
строк дії повірки);
- місце
фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
- найменування
автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших
населених пунктів;
- дату і час
фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне
дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу,
причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого
та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію
транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г
ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу
транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту,
довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі,
фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність
осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі);
- фотографії
транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку
транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу,
напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або
заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія
із зображенням розпізнаного державного номерного знаку;
- відеозапис
руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Під час
передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована
перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження
даних (пункт 10 Порядку № 1174).
(!!!) Відтак, з
системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного
нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може
здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних
пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема
вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей
транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь
транспортного засобу тощо.
У подальшому
така інформація від автоматичних пунктів передається до
інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять
інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування
автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо,
фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через
автоматичний пункт.
При цьому, система
забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про
адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,
зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів,
відповідно до законодавства.
Посадові особи
Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважені розглядати
справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх
розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність
відомостей:
- про
транспортний засіб;
- відповідальну
особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні
правопорушення;
- наявність/відсутність
документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у
дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких
перевищують нормативні;
- та метаданих,
сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку № 1174).
Постанова
повинна містити наступні відомості про найменування органу та посадової особи,
який виніс постанови, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої
розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення
нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне
правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано
в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний
засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його
сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок
його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих
способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу вебсайту в
мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного
засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для
доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної
відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання.
Для правильного
розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритно-вагових норм у постанові
зазначається формула розрахунку.
Втім,
автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків, складання інших
документів, які, будуть доказами скоєння адміністративного правопорушення. Усі
вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у
постанові.
Верховний Суд в
постанові від 31.07.2019 у справі №802/518/17-а
дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що
підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а
використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в
аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної
накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних
цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу
транспортного засобу. Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від
28.02.2019 р. у справі №805/3598/16-а.
Тобто,
товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність
важення транспортного засобу та вантажу з боку перевізника, тому посилання
останнього на те, що перевезення товару відповідно до товарно-транспортних
накладних, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження
транспортних засобів, суди вважають необґрунтованими.
Слід відмітити,
що переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення
спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а
також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки
дорожнього руху.
Перевізник
зобов`язаний враховувати дозволені навантаження транспортного засобу,
нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та
можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля
пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з
відповідними технічними параметрами.
Тому в
більшості випадків не приймаються докази сторони позивача щодо вимірювання
вантажу здійсненного перед фіксацією правопорушення, з огляду на можливе
переміщення вантажу під час руху.
ВИСНОВОК: Підсумовуючи
зазначене вище, враховуючи правовий аналіз судової практики щодо аналогічних
справ, вбачається що дієвою підставою для скасування постанови Укртрансбезпеки
(мова йде про перевантаження при перевезеннях) є або порушення при складанні
постанови або несправність вимірюваного технічного приладу (відсутність
техдокументів, порушення строку ліцензії і т.і.) або неправомірний суб’єкт
відповідальності (авто передано в оренду) або плутанина в напівпричепах та
контейнеровозах, в інших випадках суди відмовляють у позові посилаючись
здебільшого на те, що правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а тому
ані ТТН (не первинний документ) ані договір (не спростовує перевантаж, окрім
актування пломбування), ані додаткові зважування – не підтверджують доводів
позивача.
Матеріал по
темі: «Визначення належного суб’єкта
відповідальності за постановами Укртрансбезпеки»
Теги: укртрансбезпека, перевірки на
дорогах, постанова, власник, транспортний засіб, автомобільний перевізник,
вантажні, пасажирські перевезення, таксі, рейдові перевірки, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар