Процесуальна можливість третьої особи з самостійними вимогами пред’явити
зустрічний позов
30 серпня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в
рамках справи № 910/12744/22 (ЄДРСРУ №
113121834) досліджував питання щодо право третьої особи з самостійними вимогами
пред’явити зустрічний позов.
Відповідно до
статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо
предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого
провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа
розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до
однієї або декількох сторін.
Про прийняття
позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Треті особи,
які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами
і несуть усі обов`язки позивача.
Після вступу в
справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа
за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
До позовів
третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в
якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Статтею 180 ГПК
України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у
строк для подання відзиву.
Зустрічний позов
приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови
взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають
з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити
повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за
зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним
позовом.
Зустрічна
позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення
позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної
позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою
цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна
позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті,
ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається
до матеріалів справи.
У випадку
подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного
позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за
правилами загального позовного провадження.
Верховний Суд
неодноразово та послідовно вказував на те, що передбачене статтею 49 ГПК
України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або
декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише
за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №916/542/18
вказала, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої
статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у
справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з
приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак
вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем
та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє
самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути
заявлена у самостійному позові.
Слід акцентувати,
що предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник
спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна
матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач
просить прийняти судове рішення.
Водночас підстава
позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі
обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові
наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична
підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги
позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній
заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна
вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі
доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
ВИСНОВОК: Отже, позовна заява третьої особи має містити саме самостійні вимоги
заявника щодо предмета спору у справі.
У свою чергу,
самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у
правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа
із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і
переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.
Матеріал по
темі: «Верховний суд: зміна предмету або підстав позову»
Теги: зміна
предмета позову, зміна підстав позову, клопотання, заява про доповнення вимог,
уточнення позовних вимог, ухвала, судова практика, Верховий суд, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар