Залишення апеляційної скарги без руху, у разі несплати
судового збору і заявлення клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати
судового збору в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги
06 вересня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в
рамках справи № 910/10939/22 (ЄДРСРУ №
113335904) досліджував питання щодо залишення апеляційної скарги без руху, у
разі несплати судового збору і заявлення клопотання про звільнення
(відстрочення) від сплати судового збору в заяві про усунення недоліків
апеляційної скарги.
У наведеній
справі розглядався випадок, коли скаржник, звертаючись до суду апеляційної
інстанції зі скаргою, не сплатив судовий збір і не зазначив про наявність
підстав для його звільнення від сплати судового збору, а усуваючи недоліки,
зазначені судом в ухвалі про залишення скарги без руху (необхідність сплати судового
збору у визначеному законом розмірі), заявив клопотання про звільнення від
сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий
збір".
Касаційний
цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №503/1904/16-ц
скасував ухвалу суду апеляційної інстанції, якою було відмовлено у задоволенні
клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору і повернуто
скаргу заявнику, а справу направив до суду апеляційної інстанції для
продовження розгляду.
Подібні
висновки викладено і в інших постановах Касаційного цивільного суду за
правовідносинами, які виникли після внесення змін до Цивільного процесуального
кодексу України у 2017 році (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), а
саме:
-
постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.05.2020 у
справі № 758/8383/15-ц, від 11.11.2020 у
справі № 128/1213/20 (суд повинен був діяти
відповідно до вимог частини другої статті 127 ЦПК України: продовжити строк на
усунення недоліків, а не одразу повертати апеляційну скаргу заявнику);
-
постанови від 21.04.2021 у справі № 216/4979/19,
від 28.09.2022 у справі № 755/17444/20, від
30.11.2022 у справі № 185/463/22 (суд
повинен був діяти відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України і
продовжити заявнику строк на усунення недоліків).
Також
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від
17.02.2022 у справі № 500/1704/21, від
19.12.2022 у справі № 280/10087/21, від
02.02.2023 у справі № 320/2083/21 послався
на висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в
постановах від 01.04.2020 у справі № 503/1904/16-ц
та від 21.04.2021 у справі № 216/4979/19, що
реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового
збору або зменшення його розміру не може оцінюватись судом, як невиконання
вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення
апеляційної скарги.
Водночас
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від
09.02.2023 у справі № 295/14365/19 розглядав
подібні правовідносини щодо правомірності постановлення ухвали про відмову у
задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернення
скарги (коли в апеляційній скарзі не було заявлено відповідного клопотання, а
про нього скаржник заявив усуваючи недоліки). Суд касаційної інстанції вказав,
що викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 01.04.2020 у справі № 503/1904/16-ц
висновки не є релевантними до застосування за обставин справи, що переглядається,
оскільки норми ЦПК України, на підставі яких суд касаційної інстанції дійшов
відповідних висновків, були в редакції на час звернення до суду (2016 рік), та
які не кореспондуються із нормами КАС України в редакції на час виникнення
правовідносин у справі, що розглядається.
Крім того,
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від
17.06.2022 у справі № 910/12556/20 зазначив,
що недотримання скаржником процесуальної дисципліни заявлення про розстрочення
сплати судового збору з одночасним поданням апеляційної скарги (коли сплата
судового збору вимагається від сторони, а докази такої сплати мають надаватися
разом зі скаргою), хоча й не позбавляє таку особу можливості в подальшому
заявити відповідне клопотання, водночас обмежує реалізацію цього права
встановленим судом строком на усунення недоліків апеляційної скарги (п. 3.15.
постанови).
Оскільки у
процесуальному законодавстві (стаття 119 ГПК) унормовано можливість вчинення
процесуальних заяв за межами встановлених судом строків лише у спосіб їх
(строків) продовження, і не передбачено повторного залишення апеляційної скарги
без руху після невиконання особою вимог першої відповідної ухвали суду,
аргументи скаржника не є слушними. В контексті викладеного колегія суддів
відзначає, що наслідком порушення встановленого судом строку на усунення
недоліків апеляційної скарги, ГПК України встановлено такий процесуальний
наслідок, як її повернення заявнику (п. 3.18. постанови).
Касаційний
господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 910/12556/20 виснував, що непродовження судом
апеляційної інстанції, з власної ініціативи, процесуального строку на усунення
недоліків апеляційної скарги, що є його ініціативною дискрецією, після відмови
у задоволенні клопотання апелянта про розстрочення сплати судового збору, за
обставин, коли про продовження цього строку не клопотав сам заявник, не може
свідчити ні про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального
права, ні про порушення прав апелянта на доступ до правосуддя, адже: по-перше,
таке продовження строку є правом, а не обов`язком суду; по-друге, повернення
апеляційної скарги після відмови у задоволенні клопотання про розстрочення
сплати судового збору стало наслідком, зокрема, дій самого заявника, який не
подав клопотання про розстрочення сплати судового збору одночасно із
апеляційною скаргою та не клопотав про продовження процесуального строку,
встановленого апеляційним судом на усунення недоліків скарги.
Відповідно до
частини першої, другої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи
поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає
причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено
неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може
бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього
строку, чи з ініціативи суду.
Аналогічне
регулювання передбачено і в Цивільному процесуальному кодексі України (частини
перша, друга статті 127), і в Кодексі адміністративного судочинства України
(частини перша, друга статті 121).
Відповідно до
частин першої - третьої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну
заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього
Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви
постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до
суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після
закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку
цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав
для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського
процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
В ухвалі про
залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб
і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення
ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення
позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у
встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму
судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач
усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою
у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду,
про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього
Кодексу.
Аналогічні
положення містить Цивільний процесуальний кодекс України (частини перша - третя
статті 185) і Кодекс адміністративного судочинства України (частини перша -
третя статті 169).
Питання
звільнення (відстрочення) від сплати судового збору урегульовано положеннями
статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Верховний Суд
зазначає, що суди касаційної інстанції за однакового правового регулювання
питання залишення апеляційної скарги без руху, у разі несплати судового збору і
заявлення клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору в
заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшли різних висновків щодо
можливості повторного залишення апеляційної скарги вдруге без руху із наданням
часу для усунення недоліків апеляційної скарги у разі, коли у задоволенні
клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору було
відмовлено.
При цьому
положення статті 119 ГПК України (статті 127 ЦПК України і статті 121 КАС
України) передбачають можливість поновлення процесуального строку тільки
за клопотанням сторони, а продовження за клопотанням сторони або з
власної ініціативи тільки в межах визначеного строку. Тобто продовження строку
можливе і за ініціативою суду, але в межах визначеного судом строку для
усунення недоліків апеляційної скарги і який також обмежений строком,
визначеним законом (не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення
скарги без руху) (частина друга статті 174 ГПК України, частина друга статті
185 ЦПК України, частина друга статті 169 КАС України).
Тобто у разі,
коли заяву про усунення недоліків апеляційної скарги подано в останній день,
визначений судом або раніше, але така заява надійшла до суду поза межами строку
встановлено судом і передбаченим законом (частина друга статті 174 ГПК України,
частина друга статті 185 ЦПК України, частина друга статті 169 КАС України), то
суд обмежений в праві продовжити строк, який вже сплив.
У зв`язку з
цим, Верховний суд вважає за необхідне відступити
від висновку щодо застосування норм статтей 127, 185 ЦПК
України, статтей 121, 169 КАС України) у подібних правовідносинах (аналогічне
регулювання передбачено статтями 119, 174 ГПК України), що був викладений у
постановах Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 06.05.2020 у
справі № 758/8383/15-ц, від 11.11.2020 у
справі № 128/1213/20, від 21.04.2021 у
справі № 216/4979/19, від 28.09.2022 у
справі № 755/17444/20, від 30.11.2022 у
справі № 185/463/22 та постановах
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.02.2022 у
справі № 500/1704/21, від 19.12.2022 у
справі № 280/10087/21, від 02.02.2023 у
справі № 320/2083/21, а саме: "...одночасна відмова у задоволені клопотання про
зменшення (звільнення) суми сплати судового збору та визнання неподаною і
повернення апеляційної скарги, чи іншого процесуального звернення (у разі коли
таке клопотання заявлено не в апеляційній скарзі, а в заяві про усунення
недоліків апеляційної скарги), є невиправданим, оскільки у разі відмови у
задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору, суд може продовжити
строк заявнику для сплати судового збору. Тому в таких випадках суд має
продовжити строк на усунення недоліків, а не одразу повертати апеляційну
скаргу заявнику".
Матеріал по
темі: «Звільнення ФОП від сплати судового
збору за звернення до суду»
ТЕГИ: ФОП, ФЛП, фізична
особа-підприємець, судовий збір, відстрочення, розстрочення сплати судового
збору, зменшення розміру збору, звільнення від сплати, рассрочка,
отсрочка уплаты, судебный сбор, суб’єкт підприємницької діяльності, припинення
ФОП, зобов’язання фоп, физическое лицо-предприниматель, індивідуальний
підприємець, индивидуальный предприниматель, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар