Визнання права користування жилим приміщенням, якщо
особа зберігає постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні
01 вересня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 712/11721/21,
провадження № 61-13153св22 (ЄДРСРУ № 113176217) досліджував питання щодо
визнання права користування жилим приміщенням, якщо особа зберігає
постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні.
Відповідно до
частин першої, другої статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають
разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі
обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї
наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може
бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і
ведуть з ним спільне господарство.
Згідно зі
статтею 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою
згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане
ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
У такому
випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають
рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при
вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з
ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Вирішуючи спори
про право користування жилим приміщенням осіб, які вселились до наймача, суд
повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема:
чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в
даному житловому приміщенні, було це приміщення постійним місцем їх
проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх
проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами
сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Реєстрація місця
проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою
реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними
договорами України, або підставою для їх обмеження (частина друга статті 2
Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в
Україні»).
Фізична особа
незалежно від наявності зареєстрованого місця проживання (місця реєстрації) має
можливість на здійснення своїх прав та інтересів (див. постанову Верховного
Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
від 03 листопада 2021 року в справі № 761/40889/20
(провадження № 61-14588св21).
(!!!) Наявність чи
відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права
користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди
як член сім`ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність
письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про
те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням,
якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку
згоду (25 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової
палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №
367/8239/20, провадження № 61-10635св22 (ЄДРСРУ № 111096258).
Для визнання
наймачем на підставі статті 106 ЖК іншого члена сім`ї необхідно щоб
попередній член сім`ї мав правовий статус «наймача» (див. постанову
Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 16 травня 2018 року в справі №
682/933/16-ц (провадження № 61-3248св18).
У постанові
Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі № 6-60цс12 зроблено висновок, що у осіб, які вселилися до
наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого
приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним
спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та
друга статті 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають
рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи
вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між
цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої
угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК УРСР). Під час
вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до
наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у
спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та
наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між
указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний
порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають
значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання
цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх
проживання.
У постанові
Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду від 28 червня 2022 року в справі №
754/14628/17 (провадження № 61-10210св21) зазначено, що «при розгляді
спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що
статті 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на
території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це
означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути
підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там
проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж
для відмови їй у цьому.
ВИСНОВОК: Оскільки
відповідно до вимог закону вселення та проживання в помешканні може бути
здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, в розумінні
частини другої статті 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися
у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають
в житловому приміщенні разом з наймачем.
Втім, за особою
не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона
зберігає постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні.
Матеріал по
темі: «Виселення співмешканців з квартири
без надання іншого житла»
Теги: виселення з квартири,
систематичне руйнування, порушення правил співжиття, заходи впливу, 116 ЖК,
виселення члена сімї, припинення шлюбу як підстава для виселення, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар