Процесуальна (не)можливість сповіщення учасника судового провадження про
розгляд справи телефонограмою або смс-повідомленням
03 травня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 569/24240/21,
провадження № 61-668св23 (ЄДРСРУ № 110749269) та від 31 травня 2023 року у
справі № 523/11814/17, провадження №
61-12983св22 (ЄДРСРУ № 111251209) досліджував питання щодо сповіщення про
судовий розгляд справи телефонограмою або смс-повідомленням.
Згідно із
частиною дев`ятою статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка,
експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності,
передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису
- також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного
зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку
(зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Повідомлення
учасників справи телефонограмою про розгляд справі не відповідає
встановленому порядку повідомлення
про дату, час і місце розгляду справи (постанови Верховного Суду від 23 жовтня
2021 року у справі № 379/1296/18,
провадження № 61-10167св20, від 10 вересня 2021 року у справі № 295/8610/15-ц, провадження № 61-19082св20, від
15 червня 2022 року у справі № 369/9386/17,
провадження № 61-18689св21, від 05 квітня 2023 року у справі № 545/1103/20, провадження № 61-17914св21 (ЄДРСРУ
№ 110111268).
При цьому повідомлення
заявника через офіційний веб-сайт судової влади України у цьому випадку не є
належним повідомленням про розгляд справи, оскільки її зареєстроване
місце проживання відоме (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).
Аналогічний
висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі
№ 521/4328/16-ц (провадження № 61-2133св22),
від 15 червня 2022 року у справі № 369/9386/17
(провадження № 61-18689св21).
Окрім цього,
надіслання судом судової повістки у виді смс-повідомлення на мобільний номер
телефону не вважається належним повідомленням відповідача про розгляд справи,
передбаченим для такої ситуації законом.
Подібні
висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у
справі № 666/6309/13-ц (провадження №
61-1121св22), від 10 листопада 2022 року у справі №
440/222/19 (провадження № 61-8993св22), від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21 (провадження № 61-11611св22) та 08
травня 2023 року у справі № 201/9898/19,
провадження № 61-12531св22 (ЄДРСРУ № 110749236).
Розгляд справи
за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому
судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод (далі - Конвенція).
Частиною першою
статті 6 Конвенції, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною
національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на
справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним
і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою
частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип
рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість
представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови
опонента.
У § 26 рішення
Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі
«Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності
сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду -
передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою
сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в
порівнянні з опонентом.
У рішеннях від
27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України», від 03 жовтня
2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» ЄСПЛ зазначив, що
національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення
інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, так принципу
рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми
вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилалися
рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути
до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб
таку розписку було долучено до матеріалів справи.
Розгляд справи
за відсутності учасника процесу, стосовно якого немає відомостей про вручення
йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6
Конвенції.
За таких
обставин, коли порушено принцип рівності сторін, право на справедливий суд,
оскаржуване рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи
на новий розгляд, адже висновки по суті спору є передчасними, зроблені з
порушенням принципів змагальності та рівності учасників справи.
Такі висновки
узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, зробленими у постановах
Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №
761/38886/19 (провадження № 61-3263св20), від 15 вересня 2021 року у
справі № 174/814/19 (провадження №
61-18381св20), від 24 листопада 2021 року у справі №
638/1020/21 (провадження № 61-6025св21), від 03 серпня 2022 року у
справі № 521/1825/21 (провадження № 61-4382св22).
ВИСНОВОК:
Телефонограма або смс-повідомлення не є належним
засобом повідомлення сторони про розгляд справи, а отже прийняте судове
рішення, за наслідками розгляду справи, підлягає скасуванню з підстав
процесуального порушення права на захист.
Матеріал по
темі: «Судова повістка на електронну адресу
або на мобільний телефон»
Теги: судова повістка, вручення судової повістки, закінчення терміну
зберігання, інші причини не вручення поштового відправлення, повідомлення,
судове рішення, направлення судового рішення, сторона по справі, оскарження
рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар