Заміна позики новим позиковим зобов`язанням, як новація боргу
14 червня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 462/5457/17,
провадження № 61-3742св23 (ЄДРСРУ № 111742017) досліджував питання щодо новація
боргу - заміна позики новим позиковим зобов`язанням
Порушення права
пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє
приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для
застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж
приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені
відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач
звернувся до суду.
Відсутність
порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного)
права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
За договором
позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні
(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а
позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів
(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір
позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених
родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Договір позики укладається
у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує
встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у
випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На
підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена
розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому
позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (стаття
1047 ЦК України).
Зобов`язання
припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором
або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
В доктрині
приватного права припинення зобов`язання обумовлюється дією правоприпиняючих
юридичних фактів. Юридичні факти, що зумовлюють припинення зобов`язання,
отримали назву підстав припинення. Припинення зобов`язання - це припинення
правового зв`язку його суб`єктів, у яких припиняються суб`єктивні права і
обов`язки, що складають зміст зобов`язальних правовідносин (див. постанову
Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 24 січня 2023 року в справі №
161/13862/19 (провадження № 61-7868св21).
Зобов`язання
припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю
сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж
сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов`язань про
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю,
про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація
припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше
не встановлено договором (стаття 604 ЦК України, в редакції, чинній на момент
складення розписки від 08 липня 2014 року).
Відповідно до
статті 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів
купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений
позиковим зобов`язанням. Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з
додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору
позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Під новацією
слід розуміти одну з підстав припинення зобов`язання, яка представляє собою
домовленість сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між
тими ж сторонами (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої
судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року в справі № 483/2085/16-ц, провадження № 61-33184св18).
Договір як
універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання
та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та
обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої
судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20).
ВИСНОВОК: Тлумачення частини другої статті 604, статті 1053 ЦК України, з
урахуванням принципу розумності, свідчить, що не виключається за домовленістю
сторін заміна первісного зобов`язання, яке виникло на підставі договору позики,
новим позиковим зобов`язанням між тими ж сторонами.
Матеріал по
темі: «Особливості стягнення заборгованості
за договором позики»
Теги: безгрошова розписка, безгрошовий договір позики, повернення боргу,
іпотечне застереження, боргова розписка, договір позики, займ, долг, деньги в
долг, курсова різниця, пеня, штрафні санкції, інфляційні втрати, стягнення
боргу, позика, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар