Дії суду при вирішенні спору щодо виділу в натурі частки нерухомого майна в
складі якого є самобуд
14 червня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 215/4928/20,
провадження № 61-17368 св 21 (ЄДРСРУ № 111613914) досліджував питання щодо дії
суду при вирішенні спору щодо виділу в натурі частки нерухомого майна в складі
якого є самобуд.
У частині
другій статті 372 ЦК України вказано, що в разі поділу майна, що є у спільній
сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної
сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними
або законом.
Набуття права
власності на об`єкти незавершеного будівництва визначено у статті 331 ЦК
України. За змістом частини другої цієї статті право власності на новостворене
нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту
завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом
передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає
з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме
майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності
виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення
майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були
використані в процесі цього будівництва (створення майна).
ЦК України у
частині першій статті 376 ЦК України визначає поняття самочинного будівництва.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним
будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не
була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право
виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними
порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка
здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права
власності на нього (частина друга зазначеної статті).
Інструкція
визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток
житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних
ділянок, та застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну
інвентаризацію об`єктів нерухомого майна при підготовці проектних документів
щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів
нерухомого майна.
Згідно з
пунктом 2.3 зазначеної Інструкції не підлягають поділу об`єкти нерухомого
майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані,
переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів
нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на
них відповідно до закону.
Висновок про
те, що самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому
не може бути предметом поділу зробив і Верховний Суд України у постановах від
04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13 та
від 30 вересня 2015 року у справі № 6-286цс15,
а також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постановах: від 06
березня 2019 року у справі № 361/4685/17
(провадження № 61-44133св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 61-43540св18), від
03 червня 2020 року у справі № 722/1882/16-ц
(провадження № 61-39287св18), від 16 березня 2021 року у справі № 562/542/19 (провадження № 61-14468св20), від 15
листопада 2021 року у справі № 279/790/18
(провадження № 61-5368св20), від 17 листопада 2021 року у справі № 182/4522/19 (провадження № 61-19065св20), від 16
лютого 2022 року у справі № 495/6053/19
(провадження № 61-1694св21), від 09 березня 2023 року у справі № 127/28862/21 (провадження № 61-9283св22) та
інших.
Послідовна і
судова практика Великої Палати Верховного Суду стосовно висновку про те, що особа
не набуває права власності на самочинне будівництво (постанови від 23
червня 2020 року у справі № 680/214/16
(провадження № 14-445цс16) та від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № № 14-8цс21)).
Відповідно до
вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що
не заборонені законом.
За змістом
зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого
майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це
новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому
випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані
в процесі цього будівництва (створення майна).
(!!!) У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може
визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні
елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі
сторін, а іншій присудити компенсацію.
Визнаючи при
цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має
зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.
Аналогічні
висновки зробив Верховний Суд України у постановах від 18 листопада 2015 року
справі № 6-388цс15, від 27 травня 2015 року
у справі № 6-159цс15 та від 16 грудня 2015
року у справі № 6-2710цс15.
Поняття
спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України,
як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві
власності.
Частинами
першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової
власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть
домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною
частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у
володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає
його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він
має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються
спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до
частин першої та другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у
натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у
натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є
неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає
виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої
матеріальної компенсації вартості його частки.
Частиною
третьою статті 364 ЦК України визначено, що у разі виділу співвласником у
натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ,
право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває
право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке
право підлягає державній реєстрації.
Системний
аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку,
що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій
власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке
за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ
(поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток
співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути
проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації
співвласнику, частка якого зменшилась.
Отже, визначальним
для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній
частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток
співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку
відповідно до часток співвласників.
Аналогічний
правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня
2013 року у справі № 6-12цс13.
Відповідно до
роз`яснень, наданим судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що
регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні
справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою
власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін
може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом
(квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості
переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в
натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок
користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку.
З урахуванням
викладених вище норм матеріального права, сталої та сформованої судової
практики Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного
Суду самочинно збудоване нерухоме майно не є
об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу.
Питання щодо
поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права
власності на них відповідно до закону.
Самочинно
збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу) згідно з
нормами статей 364, 367 ЦК України.
З указаного
вбачається, що питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись
лише після введення самочинного будівництва до експлуатації та визнання права
власності на них відповідно до закону.
Факт того, що
здійснення поділу майна є технічно можливим з незначним відхиленням від
будівельних норм, але в умовах існуючої забудови не змінює той факт, що до складу
спірного майна входить самочинне будівництво, яке не може бути предметом поділу
(виділу).
ВИСНОВОК: Таким чином, при виділі в натурі частки нерухомого
майна в складі якого є самобуд суди повинні встановлювати: хто саме з
учасників справи здійснив самочинне будівництво, коли саме його було здійснено
і як такі дії вплинули на збільшення площі спірного майна.
Такі висновки
узгоджуються з правовими позиціями Великої Палати Верховного, викладеними у
постановах: від 20 листопада 2019 року у справі №
344/8200/14-ц (провадження № 14-302цс19), від 12 квітня 2023 року у
справі № 511/2303/19 (провадження №
14-56цс22).
Матеріал по
темі: «Поділ (виділ) самочинно збудованого нерухомого майна»
Теги: шлюб, поділ майна, цивільний шлюб, гражданський брак, без реєстрації
шлюбу, раздел имущества, спільна сумісна власність, продавець,
покупатель, подружжя, нотаріус, оформлення угоди, распоряжение имуществом,
згода іншого із подружжя, відчуження, купівля-продаж, Верховний суд, судовий
захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар