Доведеність в суді факту укладення між сторонами договору банківського
вкладу (депозиту)
31 травня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 756/2100/20,
провадження № 61-2356св23 (ЄДРСРУ № 111251105) досліджував питання щодо доказів
та доведеності в суді укладання договору банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до
статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит)
- це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в
іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на
договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого
строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов
договору.
Згідно з
статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту
або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до
статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з
частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу
(депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або
для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати
вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в
порядку, встановлених договором.
Відповідно до
частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається
в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається
додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського
вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що
відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у
сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового
обороту.
Згідно з
частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у
письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах
(у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
До відносин
банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються
положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не
встановлено главою 71 ЦК України або не випливає із суті договору банківського
вкладу (частина третя статті 1058 ЦК України).
Згідно з
частинами першою та другою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу
укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на
умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий
вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк
зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім
вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які
встановлені договором.
Залучення
банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором
банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею
ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного
(депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею
іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів
і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами
у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового
обороту (пункт 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних
(депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516
(далі - Положення № 516).
За правилами
пунктів 1.9, 1.10. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття
рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління
Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в
Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі -
Інструкція № 492), договір банківського рахунку та договір банківського вкладу
укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а
другий банк зобов`язаний надати клієнту під підпис. Письмова форма договору
банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на
вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського
вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам,
установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської
діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.
Пунктом 10.6.
Інструкції № 492 передбачено порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків
фізичним особам. Зокрема, якщо фізична особа (у тому числі - неповнолітня
особа) вже має в цьому банку рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і
сформована справа з юридичного оформлення рахунку, тоді відкриття вкладного (депозитного)
рахунку здійснюється на підставі договору банківського вкладу за умови
пред`явлення цією фізичною особою паспорта або іншого документа, що посвідчує
особу.
За пунктом
10.12. Інструкції № 492 грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної
особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного
вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або
настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором
банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються
вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у
договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на
інший його рахунок.
Аналіз
викладених норм права дозволяє зробити висновок, що письмова форма договору
банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на
вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського
вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає
вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері
банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.
Наведене
відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України
від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14,
від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1286цс16,
від 29 листопада 2017 року у справі № 6-109цс17,
Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №
463/3144/15-ц (провадження № 61-41823св18).
Окремо слід
відмітити, що квитанція (другий примірник прибуткового касового
документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у
відповідній платіжній системі (22 березня 2023 року Верховний Суд у складі
колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках
справи № 756/110/21, провадження № 61-12028
св 22 (ЄДРСРУ № 109747561)).
Також Верховний
Суд України у постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16 та Велика Палата Верховного Суду у
постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц
(провадження № 14-90цс19), на яку посилався відповідач у касаційній скарзі,
зазначили, що за змістом частини першої статті 1058 ЦК України договір
банківського вкладу є реальним договором, тобто вважається укладеним у разі
прийняття банком від вкладника або від третьої особи на користь вкладника
грошової суми. Такі дії вкладника чи третьої особи в його інтересах є
обов`язковою умовою виникнення зобов`язання за договором банківського вкладу,
згідно з яким у вкладника з`являється право вимагати від банку повернення суми
вкладу та виплати відсотків на неї, а у банку - відповідні обов`язки. З
договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів
вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов`язальні правовідносини
за участю вкладника (кредитора) та банку (боржника).
Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19)
зазначила, що суди повинні у порядку, передбаченому процесуальним законом,
перевіряти доводи сторін і досліджувати докази стосовно додержання письмової
форми договорів банківського вкладу, враховуючи, що недотримання уповноваженими
працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та
внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й
через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають
певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може
свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору (пункт 40).
Банк
зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день
надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не
встановлений договором банківського рахунку або законом (частина друга статті
1068 ЦК України).
Грошові кошти в
національній та іноземній валютах або банківські метали, залучені від юридичних
і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких
здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору
банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших
документів відповідно до законодавства України, у тому числі
нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття
банками рахунків у національній та іноземній валюті (пункт 2.1. глави 2
Положення № 516).
Отже, відкриття
відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній
валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб
на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу
(депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів
не можна вважати недодержанням сторонами письмової форми відповідного договору
банківського вкладу (депозиту).
Такі висновки
зробила Велика Палата Верховного Суду у пункті 46 постанови від 10 квітня 2019
року у справі № 463/5896/14-ц (провадження №
14-90цс19).
ВИСНОВОК: Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором, який
вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи
на користь вкладника грошової суми (вкладу), та який підлягає виконанню банком.
Матеріал по
темі: «Стягнення пені після розірвання
договору банківського вкладу»
Теги: банк, депозит, вклад, кредит, клієнт, договір, гроші, власність,
шкода, збитки, інфляційні витрати, депозитний договір, прострочення, клієнт
банківської установи, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар