Поставка товарів/послуг, відмінних від придбаних - відповідність платника
ПДВ критеріям ризиковості
Відповідно до
пп. 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право
здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних
для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового
законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та
аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень,
передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за
допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1
статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система
заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності
нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також
дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення
розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп.
62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом,
серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих
органів.
Відповідно до
п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності
контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання
інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.
74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього
Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та
інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи)
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну
політику.
Інформаційні
системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну
політику, є державною власністю.
Система захисту
податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем,
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
податкову та митну політику.
Внесення
інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються
контролюючими органами.
Перелік
Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана
податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для
виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної
податкової та митної політики.
Відповідно до
п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник
податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з
дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством,
електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в
Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з
пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом
Міністрів України.
Закон України
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів
України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від
07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція
пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Пунктом 7
Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України
доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації
податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти,
необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у
відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим
Законом.
Постановою
Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок
визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр),
організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі -
комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до
п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової
накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків -
сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для
виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за
результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних
системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки
ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що
характеризує ризик.
Ризик порушення
норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової
накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм
підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту
187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК
України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з
постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій
накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником
податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового
обов`язку.
Згідно з п. 5
Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в
Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з
ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям
ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається
позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова
накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної
реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій
критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6
Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого
моніторингу платник податку, яким складеноподаткову накладну/розрахунок
коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку,
реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за
результатами автоматизованого моніторингуподаткової накладної/розрахунку
коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному
критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку
коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному
показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких
податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Додатками №1 та
№3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування
в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника
податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій
відповідно.
Додатком 1 до
Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на
додану вартість:
1.
Платника
податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано)
на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно
з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2.
Платника
податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації
фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління
неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в
контролюючих органах.
3.
Платника
податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації
фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської
діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими
особами.
4.
Платника податку
зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську
діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному
порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або
керівниками.
5.
Платник податку
- юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім
рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6.
Платником
податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану
вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту
16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18
статті 49 Податкового кодексу України.
7.
Платником
податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової
звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту
16.1 статті 16 та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8.
У контролюючих
органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження
поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань
і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції,
зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку
коригування.
Пунктом 6
Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника
податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією
регіонального рівня.
У разі
встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв
ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення
про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення
платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості
платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального
рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку
отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через
електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні
зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника
податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком №4 до
Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про
відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям
ризиковості платника податку.
Бланк рішення
про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям
ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова
інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості
платника податку).
Верховний Суд у
постановах від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20,
від 05 січня 2021 року по справі №640/10988/20
від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20,
від 20 січня 2022 року по справі № 160/2840/20,
від 30 травня 2023 року у справі № 500/889/21
(ЄДРСРУ № 111203544) та від 20 червня 2023 року у справі № 200/6012/20-а (ЄДРСРУ № 111663229) зазначав, що
при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на
правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати
оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та
наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням
комісії контролюючого органу.
Також суд
касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з
посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка
стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання
покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість
здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі
якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі
докази в підтвердження цієї інформації.
Із
процитованого видно, що рішення про відповідність/невідповідність платника
податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити
чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника
податку критеріям ризиковості платника податку.
P.s. ДПСУ
наказом від 11.01.2023 р. №17 затвердила довідник кодів податкової інформації,
яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на
додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Він нараховує 18 кодів
Матеріал по
темі: «Можливість оскарження рішень про
невідповідність платника податку критеріям ризиковості»
Теги: податкові накладні, виключення з ризикових, подання таблиці,
зупинення реєстрації податкових накладних, реєстр накладних, пояснення,
ризикові контрагенти, оскарження рішення комісії, розшифрування, ПН, РК,
податкова, ДПС, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар