Процесуальна (не)можливість сповіщення учасника судового провадження про
розгляд справи телефонограмою або смс-повідомленням
03 травня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 569/24240/21,
провадження № 61-668св23 (ЄДРСРУ № 110749269) та від 31 травня 2023 року у
справі № 523/11814/17, провадження №
61-12983св22 (ЄДРСРУ № 111251209) досліджував питання щодо сповіщення про
судовий розгляд справи телефонограмою або смс-повідомленням.
Згідно із
частиною дев`ятою статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка,
експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності,
передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису
- також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного
зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку
(зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Повідомлення
учасників справи телефонограмою про розгляд справі не відповідає
встановленому порядку повідомлення
про дату, час і місце розгляду справи (постанови Верховного Суду від 23 жовтня
2021 року у справі № 379/1296/18,
провадження № 61-10167св20, від 10 вересня 2021 року у справі № 295/8610/15-ц, провадження № 61-19082св20, від
15 червня 2022 року у справі № 369/9386/17,
провадження № 61-18689св21, від 05 квітня 2023 року у справі № 545/1103/20, провадження № 61-17914св21 (ЄДРСРУ
№ 110111268).
При цьому повідомлення
заявника через офіційний веб-сайт судової влади України у цьому випадку не є
належним повідомленням про розгляд справи, оскільки її зареєстроване
місце проживання відоме (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).
Аналогічний
висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі
№ 521/4328/16-ц (провадження № 61-2133св22),
від 15 червня 2022 року у справі № 369/9386/17
(провадження № 61-18689св21).
Окрім цього,
надіслання судом судової повістки у виді смс-повідомлення на мобільний номер
телефону не вважається належним повідомленням відповідача про розгляд справи,
передбаченим для такої ситуації законом.
Подібні
висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у
справі № 666/6309/13-ц (провадження №
61-1121св22), від 10 листопада 2022 року у справі №
440/222/19 (провадження № 61-8993св22), від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21 (провадження № 61-11611св22) та 08
травня 2023 року у справі № 201/9898/19,
провадження № 61-12531св22 (ЄДРСРУ № 110749236).
Розгляд справи
за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому
судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод (далі - Конвенція).
Частиною першою
статті 6 Конвенції, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною
національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на
справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним
і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою
частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип
рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість
представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови
опонента.
У § 26 рішення
Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі
«Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності
сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду -
передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою
сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в
порівнянні з опонентом.
У рішеннях від
27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України», від 03 жовтня
2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» ЄСПЛ зазначив, що
національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення
інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, так принципу
рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми
вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилалися
рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути
до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб
таку розписку було долучено до матеріалів справи.
Розгляд справи
за відсутності учасника процесу, стосовно якого немає відомостей про вручення
йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6
Конвенції.
За таких
обставин, коли порушено принцип рівності сторін, право на справедливий суд,
оскаржуване рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи
на новий розгляд, адже висновки по суті спору є передчасними, зроблені з
порушенням принципів змагальності та рівності учасників справи.
Такі висновки
узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, зробленими у постановах
Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №
761/38886/19 (провадження № 61-3263св20), від 15 вересня 2021 року у
справі № 174/814/19 (провадження №
61-18381св20), від 24 листопада 2021 року у справі №
638/1020/21 (провадження № 61-6025св21), від 03 серпня 2022 року у
справі № 521/1825/21 (провадження № 61-4382св22).
ВИСНОВОК:
Телефонограма або смс-повідомлення не є належним
засобом повідомлення сторони про розгляд справи, а отже прийняте судове
рішення, за наслідками розгляду справи, підлягає скасуванню з підстав
процесуального порушення права на захист.
Матеріал по
темі: «Судова повістка на електронну адресу
або на мобільний телефон»
Теги: судова повістка, вручення судової повістки, закінчення терміну
зберігання, інші причини не вручення поштового відправлення, повідомлення,
судове рішення, направлення судового рішення, сторона по справі, оскарження
рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов
