Юрисдикція будь-якого судового спору стороною якого є боржник у
справі про банкрутство, яка слухається в господарському суді
17 травня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 939/936/20,
провадження № 61-5022 св 22 (ЄДРСРУ № 110951763) досліджував питання щодо
Судова
юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати
компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства:
цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями
розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких
певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є
суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних
правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на
вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями
відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність
у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого
спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
При цьому суди
повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності
провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами,
з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.
21 жовтня 2019
року введено в дію Кодекс України з питань банкрутства, пунктами 2, 4 розділу
«Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в
дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство
здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття
провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до
частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 Кодексу України з питань
банкрутства (далі - КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються
господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з
урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
(!!!) Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в
межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з
позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання
недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких
правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна
боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення
заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб
боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже,
законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в
яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише
господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в
межах цієї справи.
Аналогічний
висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня
2020 року у справі № 607/6254/15-ц,
провадження № 14-404цс19, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, провадження № 12-160гс19.
У постановах
від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17,
провадження № 14-178цс19, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, провадження № 14-171 цс19, від 19
червня 2019 року у справах № 289/718/18,
провадження № 14-126цс19, та № 289/2210/17,
провадження №14-129цс19, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що
визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який
порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової
невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного
звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Таким чином,
зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня
введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах
справи про банкрутство, яку такий суд розгадає.
У пункті 4
Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ подальший розгляд справ про
банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від
дати відкриття провадження у справі про банкрутство,- крім справ про
банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії
санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до
наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах
здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до
статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським
судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України,
з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
Господарський
суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи
вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними
вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними
результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів,
укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або
відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати;
спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо
інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно
до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає
спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським
процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює
рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень,
суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає
визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у
тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи
(частина друга вказаної статті).
Матеріали
справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника
та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі
про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого
перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї
справи (частина третя вказаної статті).
ВИСНОВОК: Законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною
в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно
господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в
межах цієї справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020
року у справі № 607/6254/15-ц, провадження №
14-404цс19, постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від
08 червня 2022 року у справі № 711/8269/17,
провадження № 61-18187св20, від 22 червня 2022 року у справі № 523/12426/16, провадження № 61-10737св21,
постанова від 07 вересня 2022 року у справі №
727/3568/20, провадження № 61-5156св20, постанова Верховного Суду у
складі колегії суддів Касаційного господарського суду 26 квітня 2023 року у
cправі № 914/2441/15 (914/841/22).
Матеріал по
темі: «Обов’язковість оплати послуг
арбітражного керуючого»
Теги: арбітражний керуючий, оплата послуг, комітет кредиторів, банкрутство, ліквідація, ініціюючий кредитор, боржник, конкурсний кредитор, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар