Правова можливість апеляційного оскарження
протокольних ухвал (судових рішення постановлених без окремого процесуального документу)
14 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №
757/38949/16-ц, провадження № 61-20864св21 (ЄДРСРУ № 108296798)
досліджував питання щодо правової можливості апеляційного оскарження
протокольних ухвал (судових рішення постановлених без окремого процесуального
документу).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями
є, серед іншого, ухвали.
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції,
клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення
розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у
справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених
цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга
статті 258 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої, п`ятої та восьмої статті 259 ЦПК України
ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій
кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями)
і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої
кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Відповідно до частин першої-третьої статті 248 ЦПК України у судовому
засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового
засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового
засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового
засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали
судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена
(найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення
процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної
дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до
нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та
підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового
засідання і приєднується до справи.
За частиною першою статті 247 ЦПК України суд під час судового розгляду
справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою
звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про
Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що
визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового
засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів
справи (частині четверта статті 247 ЦПК України).
Положення частин четвертої, п`ятої статті 259 та частини першої статті 353
ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на
апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежності від їх поділу
на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять
заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.
Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 лютого
2019 року у справі № 903/381/18, від 23
вересня 2020 року у справі № 756/12128/15-ц,
провадження № 61-4486св19 (ЄДРСРУ № 92173350), від 11 листопада 2020 року у
справі № 925/1142/18, від 20 травня 2021
року у справі № 904/4013/20, від 29
червня 2022 року у справі № 554/7291/19
(провадження № 61-771св22)
ВИСНОВОК: При вирішенні питання права особи на апеляційне оскарження визначальним є
саме зміст процесуального рішення суду першої інстанції, а не його форма.
Матеріал по темі: «Невиконання або перешкоджання
виконанню судового рішення»
Теги: судове
рішення, протокольна ухвала, окреме оскарження, журнал судового засідання,
постанова суду, вирок, невиконання, ухилення від виконання, перешкоджання,
кримінальна відповідальність, прямий умисел, бездіяльність, реальна можливість
виконання, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар