Особливості відшкодування шкоди завданої виконавчою службою боржнику, який
перебуває у процедурі банкрутства
Велика палата
Верховного суду в постанові від 16.11.2022 у справі №
910/6355/20 (ЄДРСРУ № 107732483) досліджувала питання щодо
особливостей відшкодування шкоди завданої виконавчою службою боржнику, який
перебуває у процедурі банкрутства.
Боржник, який
перебуває у процедурі банкрутства, в особі його ліквідатора може
звернутися до суду з майновим спором та стягнути у межах такого провадження
шкоду, завдану йому іншою особою. Стягнення шкоди, завданої особі, яка
перебуває у процедурі банкрутства, повинне відбуватися з урахуванням
особливостей провадження у справі про банкрутство та особливостей повноважень
учасників такої процедури.
Так, відповідно
до частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі -
КУзПБ), прийнятого Законом України від 18.10.2018 № 2597-VIII та введеного в
дію 21.10.2019, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження,
зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;
виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить
інвентаризацію та аналізує фінансовий стан банкрута; формує ліквідаційну масу;
заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської
заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів
(договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та
повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута
для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку,
передбаченому цим Кодексом. Аналогічні повноваження ліквідатора було
передбачено положеннями частини другої статті 41 Закону України від 14.05.1992
№ 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI (далі - Закон про
банкрутство), який втратив чинність з дня введення в дію КУзПБ (з 21.10.2019).
Отже, функція
збереження майна боржника з моменту введення ліквідаційної процедури у
справі про банкрутство переходить до ліквідатора, який зобов`язаний
витребувати його від інших фактичних зберігачів до ліквідаційної маси боржника
з метою реалізації у конкурсній процедурі. Ліквідатор боржника наділений усім
комплексом повноважень, які дозволяють йому забезпечити відання та збереження
майна боржника, а також витребувати його від третіх осіб у випадку незаконного
заволодіння ним, установивши незаконних володільців.
Згідно із
частиною першою статті 59 КУзПБ (частиною першою статті 38 Закону про
банкрутство в редакції Закону № 4212-VI) з дня ухвалення господарським судом
постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури,
зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом,
та інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або
інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
(!!!) Отже, вжиті судовим виконавцем заходи (обмеження щодо розпорядження
майном), спрямовані на забезпечення виконання судового рішення, скасовуються в
силу зазначеної норми закону кредитором добровільно (або за ухвалою суду у
справі про банкрутство). Відтак на стадії ліквідаційної процедури боржника із
закінченням виконавчого провадження судовий виконавець позбавляється не тільки
повноважень щодо виконання судового рішення, але й щодо вжиття заходів до
збереження майна боржника. Усі ці повноваження переходять до ліквідатора
боржника і визначаються процесуальними нормами законодавства про банкрутство,
які діють переважно щодо загальних норм виконавчого провадження.
Боржник в особі
ліквідатора може в ході ліквідаційної процедури заявити вимоги до осіб,
унаслідок дій / бездіяльності яких йому було завдано збитків. Стягнення
боржником збитків з Органу ДВС, завданих втратою майна у виконавчому
провадженні, якщо подія мала місце під час триваючої процедури
неплатоспроможності боржника, вимагає врахування специфіки законодавчого врегулювання
процедури банкрутства для встановлення як розміру збитків, так і
причинно-наслідкового зв`язку між діями / бездіяльністю Органу ДВС та настанням
майнових утрат для боржника.
Завданням
ліквідатора у процедурі банкрутства є реалізація активів боржника для
якнайповнішого задоволення вимог кредиторів. Отже, у ліквідаційній процедурі
боржник позбавляється своїх активів, але не будь-яке відчуження активів означає
завдання збитків боржнику. Судам належить дослідити: наслідки вибуття майна
(предмета застави, іпотеки) із власності боржника перебували у
причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними діями / бездіяльністю Органу ДВС
чи вони стали результатом звернення стягнення на це майно як на предмет застави
та знайшли схвалення суду у процедурі банкрутства відповідно до частини шостої
статті 41 КУзПБ, незважаючи на непогодження ліквідатора боржника зі способом
вибуття майна боржника до кредитора-заставодержателя.
ВИСНОВКИ: На стадії ліквідаційної процедури боржника із закінченням виконавчого
провадження судовий виконавець позбавляється не тільки повноважень
щодо виконання судового рішення, але й щодо вжиття заходів до збереження майна
боржника. Усі ці повноваження переходять до
ліквідатора боржника і визначаються процесуальними нормами
законодавства про банкрутство, які діють переважно щодо загальних норм
виконавчого провадження.
При вирішенні
спорів про стягнення на користь боржника збитків, завданих утратою
(пошкодженням) його майна, яке підлягало включенню до ліквідаційної маси, судам
належить дослідити: наслідки вибуття майна (предмета застави, іпотеки) із
власності боржника перебували у причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними
діями / бездіяльністю органу ДВС чи вони стали результатом звернення стягнення
на це майно як на предмет застави та знайшли схвалення суду у процедурі
банкрутства відповідно до частини шостої статті 41 КУзПБ за результатом
розгляду спору про грошові вимоги кредитора-заставодержателя у процедурі
банкрутства.
Матеріал по
темі: «Особливості доказування
протиправності діянь судового виконавця»
Теги: шкода, боржник, виконавче провадження, ліквідаційна процедура,
арбітражний керуючий, господарський суд, стягнення витрат, збитки,
відповідальність, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар