Особливості та порядок надання ордерів на вселення в гуртожиток
05 грудня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 465/6671/14-ц,
провадження № 61-1331св22 (ЄДРСРУ № 107706619) досліджував питання щодо надання
ордерів на вселення в гуртожиток.
Відповідно до
приписів статті 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в
гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого
самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою
для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.
Згідно зі
статтею 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у
судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності
відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших
громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних
дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також
в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про
визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його
видачі.
У постанові
Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-83цс15 зроблено
висновок, що ордер на жилу площу в гуртожитку може бути видано лише на
вільну жилу площу за спільним рішенням адміністрації та відповідного
профспілкового комітету підприємства, установи, організації, і цей ордер є
єдиною підставою для вселення у жиле приміщення. Ордер, виданий на зайняте жиле
приміщення, може бути визнаним недійсним лише у випадку, якщо особа, яка
фактично проживає у приміщенні, зайняла його на законних підставах.
Аналогічний за
змістом висновок щодо застосування норм матеріального права міститься й у
постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2017 року у справі № 6-2556цс16 з уточненням про те, що такий
висновок підлягає застосуванню до правовідносин щодо надання ордерів на
вселення в гуртожиток.
Верховний Суд у
постанові від 17 листопада 2021 року у справі №
759/3119/16-ц (провадження № 61-19109св20) зазначив, що згідно із
частинами першою, другою статті 58 ЖК Української РСР на підставі рішення про
надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду
виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської
Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для
вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле
приміщення. Аналіз наведеного положення свідчить про те, що жиле приміщення, на
вселення в яке видається ордер, повинно бути не тільки фактично, а й юридично
вільним. Ордер не може бути виданий також і на жиле приміщення, якщо в
ньому будь-яка особа (хоча б й не на законних підставах) проживає.
Відповідний орган місцевого самоврядування, органи з управління житловим фондом
до видачі ордера повинні вжити заходів з метою звільнення спірного приміщення.
Так само надане жиле приміщення повинно бути юридично вільним від прав третіх
осіб на нього, тобто таке житло повинно перебувати на балансі відповідного
органу місцевого самоврядування та на нього не повинно існувати прав власності,
користування або будь-яких інших майнових прав у третіх осіб.
ВИСНОВОК:
Тобто, видача ордера на зайняття житлового приміщення,
зайнятого іншою особою на законних підставах, свідчить про порушення прав такої
особи та наявності підстав для визнання виданого ордера недійсним.
Аналогічна
правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2022 року у
справі № 740/3188/20, провадження №
61-20182св21 (ЄДРСРУ № 105190667).
Матеріал по
темі: «Виселення мешканців з гуртожитку у
зв’язку із його аварійністю»
Теги: ордер, гуртожиток, вселення, виселення, житлове приміщення, право власності, баланс, підприємство, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар