Особливості володіння та порядок користування земельною ділянкою, що
перебуває у спільній частковій власності
01 грудня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду № 201/10184/20, провадження
№ 61-1163св22 (ЄДРСРУ № 107651346) досліджував питання щодо особливостей
володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній
частковій власності.
Частиною першою
статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з
визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою
власністю.
Відповідно до
статей 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його
частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з
дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу.
Аналогічне
положення закріплено в частині третій статті 88 ЗК України.
Частиною 1
статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження
земельною ділянкою, що перебуває у спільній час
тковій
власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у
разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Пунктом 21
постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року визначено
наступне: виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою,
у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок,
господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно
від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до
статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішені спорів як між ними
самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в
спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода
також є обов`язковою.
Якщо суд
установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження
земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про
встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку
користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування
земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні
та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому
майном.
Оскільки
володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній
частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні
співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається
насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності
на будинок, то при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як
між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку
в спільній власності на землю або жилий будинок, слід брати до уваги цю угоду.
Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі.
Відповідно до
частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується,
розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової
власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Зазначені
положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до
майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).
Відтак право
користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з
власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше
не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в
однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті
319 ЦК України).
ВИСНОВОК: Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти
користування земельною ділянкою, суд повинен виходити:
1) з розміру
часток кожного зі співвласників на нерухоме майно;
2) наявності
порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного
на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку.
Якщо суд
установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження
земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про
встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого
порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює
порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного
співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування
кожним зі співвласників належним йому майном.
Аналогічні
висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у
справі № 577/5615/19 (провадження №
61-12815св21), від 31 травня 2022 року у справі №
642/5013/17 (провадження № 61-10431св20), від 17 лютого 2021 року у
справі № 473/4829/13-ц (провадження № 61-3537ск20)
та у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-841цс16 та від 01 листопада 2017 року у справі
№ 6-2454цс16.
Матеріал по
темі: «Розірвання договору оренди землі з
підстав нецільового використання та строки звернення до суду»
Теги: оренда землі, розірвання договору, негаторний позов, захист орендаря,
самочинне будівництво, забудова землі, орендні відносини, орендар, земельна
ділянка, передача в оренду, ефективний спосіб захисту, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар