Докази авансування боржником (фізичною особою) на депозитний рахунок суду
винагороди арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією)
Преамбула Кодексу України з процедур
банкрутства (далі - Кодекс) визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок
відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його
банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення
платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу є саме відновлення
платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури
реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження
у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру
реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Відповідно до частини 1 статті 12
Кодексу, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна,
керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією,
ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати
винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також
і в ст. 30 Кодексу, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує
повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта
незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди
арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство
визначено положеннями статті 30 Кодексу.
Положеннями ст. 116 Кодексу України з
процедур банкрутства встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у
справі про банкрутство.
Перелік документів (доказів), які в
обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з
процедур банкрутства.
Так, відповідно до п. 12 ч. 3 ст.116
Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на
депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно з Законом України "Про
Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних
осіб на місяць з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481,00 грн.
(!!!) Отже, авансування
винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п`яти
прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень
становить 37 215,00 грн.
Разом з цим слід вказати, що відмова
від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел
для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може
розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та
прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926
року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про
примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року,
Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці
1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і
Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43
Конституції України.
19 листопада 2020 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/726/20 ( ЄДРСРУ №93229371) вказав, що
зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з
арбітражним керуючим, який погодиться на
умовах відстрочення
(НЕ
розстрочення!!!!)
оплати до реалізації майна боржника виконувати
повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи,
та подати до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про
банкрутство відповідне звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого)
про призначення цього арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у
справі про банкрутство фізичної особи. Місцевий суд може розглянути подані
документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати
винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість
задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на
обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Так, статтею 3 ЦК України визначено
загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору;
свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист
цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України
встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади
виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки
здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного
законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК
України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені
актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами,
але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення
цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України,
правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних
прав та обов`язків.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України,
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору,
виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст
договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені
ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 204 ЦК України закріплено
презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин
вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні
права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі
рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування
презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним,
повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція наведена у
постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №
916/1171/18, від 14.11.2018 у справі №910/8682/18,
від 30.08.2018 у справі № 904/8978/17, від
04.03.2019 у справі № 5015/6070/11, від
10.09.2019 у справі № 9017/317/19, від
09.07.2019 у справі № 903/849/17, від
28.01.2020 у справі № 924/1208/18.
Відтак, порядок оплати послуг та
відшкодування витрат арбітражного керуючого може бути врегульовано укладеним
між арбітражним керуючим та боржником договором про оплату праці, винагороду та
відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Однак судова практика свідчить про
протилежне…
Так, інститут авансування винагороди
арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство
(керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання
наданих йому повноважень. Обов`язок здійснення авансування винагороди
арбітражному керуючому є безумовним, положеннями Кодексу України з процедур
банкрутства не передбачено жодних підстав для звільнення від здійснення такого
авансування при звернені до господарського суду із заявою про відкриття
провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Суд встановлює наявність у боржника
майна, яке може бути реалізовано у справі, та за рахунок якого можливо (з
відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три
перших місяці.
Крім того, інші додані до заяви
документи, мають свідчити про реальну можливість переходу до реалізації майна у
справі в процесі погашення боргів або виконання плану реструктуризації боргів.
ВИСНОВОК: Допускається можливість мирного врегулювання між
боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставиться така можливість у
залежність від наявності у боржника майна, яке буде
реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про
неплатоспроможність.
Матеріал по темі: «Відповідальність членів органів юридичної особи перед юридичною особою»
Теги:
банкрутство, кредитор, кредиторські вимоги, ліквідатор, ухвала суду, державна
податкова служба, контролюючий орган, фіскальна служба, оскарження рішень у
справі про банкрутство, боржник, оскарження, визнання боржника банкрутом,
учасник, сторона по справі, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар