Чи є необізнаність спадкоємця про наявність заповіту поважною причиною
пропуску строку для прийняття спадщини?
18 лютого 2022 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках
справи № 338/46/21, провадження №
61-20304св21 (ЄДРСРУ № 103466651) досліджував питання щодо чи є необізнаність
спадкоємця про наявність заповіту поважною причиною пропуску строку для
прийняття спадщини?
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що
право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності
заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її
прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї
спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях
1261-1265 цього Кодексу
За загальними положеннями про
спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина
відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття
спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття
спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти
спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем,
має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК
України).
Таким чином закон зобов`язує
спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, але бажає прийняти
спадщину, у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подати нотаріусу
заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті
1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття
спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк,
достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тлумачення частини третьої статті 1272
ЦК України дозволяє сформулювати правило, відповідно до якого надання судом
додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливо у разі: 1)
у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та 2) ці обставини визнані
судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є
причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для
спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо
спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття
спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з
позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У такому
разі, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує
поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно
виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними,
непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
ВАЖЛИВО: Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску
строку для прийняття спадщини.
Про свободу заповіту як фундаментальний
принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви
про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про
існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 06 червня
2018 року у справі № 315/765/14-ц, від 28
жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17,
від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17,
від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц,
15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18
(провадження № 61-41455св18), 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від
15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18
(провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 12
серпня 2021 року у справі № 757/51328/18-ц
(провадження № 61-15517св20), від 20 грудня 2021 року у справі № 671/1504/20 (провадження № 61-3992св21), що
свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
В той же час, якщо ж у спадкоємця
перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття
спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові
підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Наведені правові позиції викладені у
постановах Верховного Суду України № 6-85цс12
від 26 вересня 2012 року та № 6-1486цс15 від
04 листопада 2015 року.
Окрім цього, судом не можуть бути
визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття
спадщини, як: 1) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку
прийняття спадщини; 2) необізнаність особи про наявність спадкового майна;
3) похилий вік; 4)непрацездатність; 5) встановлення судом факту, що має
юридичне значення для прийняття спадщини; 6)невизначеність між спадкоємцями,
хто буде приймати спадщину; 7) відсутність коштів для проїзду до місця
відкриття спадщини; 8) несприятливі погодні умови.
Аналогічні висновки викладені у
постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 703/1560/17 (провадження № 61-7643св18) та від
12 жовтня 2020 року у справі № 2-3297/11,
провадження № 61-5232св19 (ЄДРСРУ № 92137031), від 03 червня 2021 року у справі
№ 636/1160/19, провадження №
61-19934св19 (ЄДРСРУ № 97393946).
Серед іншого слід вказати, що
відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських
населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування,
уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців
повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих
спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо. Нотаріус або посадова
особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних
дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або
повідомлення.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку
вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом
Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок),
при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє
наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та
повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому
відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного
оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз`яснює спадкоємцям право
подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Правовий висновок зроблений у Постанові
Верховного суду від 28.10.2019 по справі №
761/42165/17-ц (ЄДРСРУ № 85354233) вказує, що необхідність нотаріусом вчинити дії для
повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за
заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у
пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України
викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
ВИСНОВОК: Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною
пропуску строку для прийняття спадщини, а в обов’язки нотаріуса (за наявністю
інформації про заповіт) входить повідомлення про вказаний факт інших
спадкоємців (зазначених в заповіті) через оголошення у пресі.
Матеріал по темі: «Спадкування при наявності кількох заповітів»
Теги:
спадок, спадкоємець, наследство, строк на прийняття спадщини, порушення строку,
додатковий строк для прийняття спадщини, заява, нотаріус, суд, поважні причини
пропуску, заповіт, завещание, спадкування за законом, частки спадщини, юрист,
судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар