Ставки судового збору за розгляд майнового спору у справах про банкрутство
боржника
14 квітня 2021 року Верховний Суд у
складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського
суду в рамках справи № 905/1818/19 (ЄДРСРУ №
96483494) досліджував питання щодо визначення ставки судового збору, що
підлягає сплаті за розгляд майнового спору у позовному провадженні в межах
справи про банкрутство боржника.
21.10.2019 вступив в дію Кодекс України
з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип
дії закону у часі) визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування
при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у
справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього
Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Відповідно до частини першої статті 7
КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за
правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених
цією статтею.
Частиною другою статті 7 КУзПБ
визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про
банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є
боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про
визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними
будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування)
майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення
заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб
боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору
визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори,
стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За
результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
З огляду на положення КУзПБ,
законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є
боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно
господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в
межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати
Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №
607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі №
50/311-б).
Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є
боржник.
Визначені частиною другою статті 7
КУзПБ спори розглядаються
та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК
України.
При цьому, Велика Палата Верховного
Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17
(пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства
можна поділити на дві
групи.
Одна з них стосується не вирішення
спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню:
про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії
мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про
банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і
відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією,
ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів.
До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.
Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про
банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване
КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими
у ГПК України.
Таке розмежування є цілком виправданим
з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний
суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та
вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію
позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і
клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у
складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного
господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
Відповідно такий підхід зумовлює сплату
позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви
майнового або немайнового характеру до боржника у відповідності до положень
підпунктів відповідно 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України
"Про судовий збір".
Таким чином, Верховний Суд у складі
палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду
дійшов висновку про те, що за розгляд у позовному провадженні, з урахуванням
частини другої статті 7 КУзПБ в межах справи про банкрутство боржника,
майнового (як у даній справі) чи немайнового спору, стороною якого є цей
боржник, господарському суду необхідно обраховувати ставку судового збору, що підлягає
сплаті за подання такої заяви, у відповідності до положень підпунктів 1, 2
пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
ВИСНОВКИ: Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються
судом хоч в межах основної справи про банкрутство боржника, але у
відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.
За розгляд у позовному провадженні у
межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ,
майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати
розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання
позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2
пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Водночас ставки судового збору за
подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8- 10
пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Матеріал по темі: «Звільнення від авансування винагороди послуг арбітражного керуючого»
Теги: судовий збір, відстрочення,
розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру збору, звільнення
від сплати, рассрочка, отсрочка уплаты, судебный сбор, платеж,
Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар