Грошова компенсація частини вартості майна, реалізованої одним із подружжя
при його поділі, а також солідарний характер зобов`язань подружжя
01 лютого 2022 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 136/1867/15-ц, провадження №
61-9086св21 (ЄДРСРУ № 102915306) досліджував питання щодо грошової компенсації
частини майна, реалізованої одним із подружжя при поділі майна.
Статтею 60 СК України закріплено, що
майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві
спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної
причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба
тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час
шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної
сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Конструкція статті 60 СК України
свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке
набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована одним із
подружжя у судовому порядку у разі оспорювання ним поширення правового режиму
спільного сумісного майна на певний об`єкт. Тягар доказування обставин,
необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який
її спростовує.
Такий висновок викладений у постанові
Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду
від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
Об`єктом права спільної сумісної
власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з
цивільного обороту (стаття 61 СК України).
У статті 63 СК України зазначено, що
дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання
майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не
встановлено домовленістю між ними.
За загальним правилом, закріпленим у
статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної
сумісної власності, частки співвласників є рівними, якщо інше не визначено
домовленістю між ними або договором.
Поділ майна, що є об`єктом права
спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в
натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не
визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України),
або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації
вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України) (22 грудня 2021 року
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 576/1745/20,
провадження № 61-14088св21 (ЄДРСРУ № 102221233).
Вирішуючи спори між подружжям про
майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на
час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його
придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,
69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин
другої і третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за
винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з
цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були
придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним
договором чи законом.
У випадку, коли при розгляді вимог про
поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них
здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з
подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке
майно або його вартість враховується при поділі.
Аналогічний висновок зроблений у
постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16, з яким погодилася Велика Палата
Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19).
Слід також вказати, що презумпція
розпорядження спільним майном одним з подружжя за згодою другого з подружжя
встановлена саме на користь добросовісного набувача прав на таке майно.
Тому укладення одним з подружжя
договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може
бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо
суд встановить, що третя особа (контрагент за таким договором) діяла
недобросовісно, зокрема знала чи за обставинами справи не могла не знати про
те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з
подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
До аналогічних висновків дійшла Велика
Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20).
(!!!) Розірвання шлюбу не тягне за собою
зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною
сумісною власністю.
Тобто лише після вирішення питання про
поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток
кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової
власності чи особистої приватної власності.
За відсутності згоди позивача на
відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості
відчуженого не в інтересах сім`ї майна.
Такої ж позиції дотримується Верховний
суд у постанові від 03 травня 2018 року (справа №755/20923/14).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду
України у пунктах 22, 30 постановивід 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику
застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб,
розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,
вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям,
а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду
справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна
подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи
використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах
сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість
враховується при поділі.
Вартість майна, що підлягає поділу
визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
ВИСНОВОК: У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя
та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової)
вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями
(технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є
гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на
спільне майно.
Аналогічний висновок зробив Верховний
Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03
жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц
(провадження 61-9018сво18).
Матеріал по темі: «Припинення права користування колишнього члена сім`ї власника житла»
Теги:
виділ часток, спільна сумісна власність, спільна часткова власність, поділ
нерухомого майна, співвласник, ідеальні частки, грошова компенсація, технічний
паспорт, судово – будівельна експертиза, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар