Адвокат Морозов (судовий захист)
Скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на
предмет іпотеки з підстав відсутності оцінки нерухомого майна
29 листопада
2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи № 201/15228/17, провадження № 61-3665св22
(ЄДРСРУ № 115545743) досліджував питання щодо скасування рішення державного
реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки з підстав
відсутності оцінки нерухомого майна.
За змістом
статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме
майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації
прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів
України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а
державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме
майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим
документам.
Згідно з пунктом
57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №
1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно,
яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або
відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких
прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання
відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту
61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №
1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що
містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття
права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про
усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові,
якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту
завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником,
якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у
разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Згідно з
частинами першою-третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони
іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет
іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове
врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог
іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим
договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог
іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути
укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання
законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про
задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному
договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками,
може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки
в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37
Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати
предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку,
встановленому статтею 38 цього Закону.
Згідно з частинами
першою-третьою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може
задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на
предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності
іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про
задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному
договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками
та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в
рахунок виконання основного зобов`язання.
Рішення про
реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом
іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю,
визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки
суб`єктом оціночної діяльності. У разі
набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний
відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки
над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
В постановах
Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц та від 20
березня 2019 у справі №
306/2053/16-ц сформульовано висновки щодо необхідності подання
державному реєстратору документа про оцінку предмета іпотеки для проведення
державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.
Акцентовано увагу на тому, що ціна
набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною.
(!!!)Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 16 червня
2021 року в справі №761/11601/19
(провадження №14-102цс21), повертаючи справу на розгляд Верховного Суду
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
зазначила, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019
року у справі №306/1224/16-ц
(провадження №14-501цс18) та від 20 березня 2019 року у справі №306/2053/16-ц (провадження
№14-22цс19) однозначно висловлено
правові висновки щодо необхідності подання державному реєстратору документа про
експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації про експертну оцінку предмета іпотеки
для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки
за іпотекодержателем. Відсутність оцінки предмету іпотеки на момент переходу
права власності свідчить про порушення проведеної державної реєстрації права
власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем. Подібні за змістом висновки,
із посиланням на вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблено у
постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04
грудня 2019 року у справі №917/2101/17,
від 11 червня 2020 року у справі №914/953/19, від 12 серпня 2020 року у справі №921/353/19. Наведене
свідчить про те, що суди однаково застосовують висновки Великої Палати
Верховного Суду, викладені у справах №306/1224/16-ц, 306/2053/16-ц та приходять до подібних
висновків про те, що відсутність оцінки
предмета іпотеки на момент переходу права власності свідчить про порушення
проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за
іпотекодержателем.
Разом із тим
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у
постанові від 29 серпня 2023 року у cправі № 910/3867/19 на вирішення поставив такі
питання:
1) «Чи
необхідне подання державному реєстратору документа про експертну оцінку
предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет
іпотеки за іпотекодержателем?»;
2) «Чи може
відсутність оцінки предмета іпотеки виступати єдиною підставою для визнання
протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну
реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем?»
За обставинами
цієї справи позивач заперечував наявність експертної оцінки іпотечного майна,
яка мала подаватися державному реєстратору на момент переходу до
іпотекодержателя права власності на це майно.
Вирішуючи
питання про те, чи може відсутність оцінки предмета іпотеки виступати єдиною
підставою для визнання протиправним та скасування рішення державного
реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за
іпотекодержателем Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду дійшов висновку, що відсутність
оцінки предмета іпотеки на момент переходу права власності свідчить про
порушення проведення державної реєстрації права власності на предмет
іпотеки за іпотекодержателем.
Разом із тим
Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №
1127 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин у справі, яка є
предметом касаційного перегляду, справах, які переглядались Великою Палатою
Верховного Суду та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду, передбачено вичерпний перелік документів, необхідних для
подання державному реєстратору.
До цього
переліку не входить звіт про оцінку предмета іпотеки.
Отже, Верховний
Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
вважає, що існують
підстави для відступу від висновків Касаційного господарського суду
щодо практики застосування положень Закону України «Про іпотеку» та Порядку
державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №
1127, оскільки до вказаного Переліку не
входить звіт про оцінку предмета іпотеки, а позивач просить скасувати
рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, обґрунтовуючи
свої позовні вимоги відсутністю лише оцінки майна.
Колегія суддів
вважає, що хоча статтею 37 Закону України «Про іпотеку» і передбачено, що
іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове
право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі
оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, проте Порядок державної
реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 вчинення
реєстраційної дії не ставив в залежність від наявності такої оцінки, а тому
лише її відсутність не може бути єдиної підставою для відмови у вчинені
реєстраційної дії та, відповідно, скасування рішення про державну реєстрацію. Право іпотекодавця може бути захищене
шляхом пред`явлення позову про відшкодування різниці вартості предмета іпотеки
над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Жоден із
наведених нормативних актів не містить приписів про обов`язковість наявності
звіту про оцінку майна саме на час вчинення реєстраційної дії. Звіт може бути складений і після переходу
права власності до іпотекодержателя, проте повинен містити відомості про
вартість майна саме на момент переходу права власності на нього.
ВИСНОВОК: Для забезпечення єдності судової практики справа № 201/15228/17 передана на
розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Матеріал по темі: «Ціна продажу предмета іпотеки»
Теги: іпотека, ипотека, ціна іпотеки у рішенні суду, початкова ціна
предмета іпотеки, грошовому вираженні, вартість майна, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар