Адвокат Морозов (судовий захист)
Стягнення зі страхової компанії інфляційних втрат по договору про
обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів
22 грудня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи №
345/3049/22, провадження № 61-11031св23 (ЄДРСРУ № 115860622) досліджував
питання щодо стягнення зі страхової компанії інфляційних втрат по договору про
обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів.
Зобов`язання
має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться (стаття 526 ЦК України).
У частині
третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні
має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона
зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому,
що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим
необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в
якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає
кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
(!!!) Саме до
таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
З огляду на
юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої
статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової
відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Аналогічні
правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07 червня
2017 року у справі №
6-282цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у
справі № 758/1303/15,провадження
№ 14-68цс18.
Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, провадження
№ 12-14гс18, зазначила, що положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань,
та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від
01 червня 2016 року у справі №
3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між
сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених
цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
При
безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків,
передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового
зобов`язання, на вимогу
страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три
проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК
України).
Інфляційне
нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання,
вираженого в національній валюті, та трьох процентів річних від простроченої
суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових
коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від
боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами,
належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від
сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання
зобов`язання.
Уразі несплати
страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик
зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом
(стаття 992 ЦК України).
Відповідно до
пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати
страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ)
особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з
розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє
протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною другою
статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання
грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Боржник
вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання
зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане
внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з
частиною першою статті613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив,
якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не
вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи
випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких
боржник не міг виконати свого обов`язку.
Тобто
відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону №
1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов`язання відбулося
з його вини як боржника у даних правовідносинах.
(!!!) Пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV визначено
підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП
розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не
передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі,
яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками
такого розгляду.
Таким чином, у
діях страховика відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування,
що передбачає можливість застосування штрафних санкцій, якщо відповідно до
абзацу 4 пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик скористався своїм
правом, передбаченим законом, для припинення перебігу строку для прийняття
рішення щодо виплати страхового відшкодування, а тому такий строк розпочинається з моменту набрання
законної сили рішенням суду першої інстанції в частині страхового
відшкодування.
ВИСНОВОК: Саме з моменту
набрання законної сили рішенням суду у справі про стягнення з страховика на
користь страхувальника страхового відшкодування, у страховика настане строк для
виконання грошового зобов`язання та можливість застосування до нього
цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання.
Зазначені
правові висновки узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених у
постановах: від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20, провадження №
61-19906св21; від 15 серпня 2023 року у справі № 513/730/21, провадження №
61-8320св23, і підстав для відступу від цих висновків колегія суддів не вбачає.
Матеріал по темі: «Наслідки прострочення МТСБУ грошового
зобов`язання зі сплати регламентної виплати»
Теги: ДТП, дорожньо – транспортна пригода, возмещение, взыскание,
ответственность, страховка, договір страхування, обязанность, страховщик,
полис, КАСКО, договор, регресс, суброгация, суд, защита, позов, иск,
обжалование, выплаты, страховой случай, франшиза, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар