Адвокат Морозов (судовий захист)
Операційний день для реєстрації податкових накладних
та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації
податкових накладних та/або розрахунків коригування
14 грудня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 260/5659/22,
адміністративне провадження № К/990/38164/23
(ЄДРСРУ № 115666144) досліджував питання щодо тривалості операційного
день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на
який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або
розрахунків коригування.
Механізм
внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку
коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у
Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (надалі -
Порядок № 1246).
За визначенням
у пункті 1 Порядку № 1246 операційним днем є частина дня, протягом якої
здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або
розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Як встановлено
у пункті 3 Порядку № 1246 операційний
день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20
години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи,
що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім
аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або
розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день,
такий день вважається операційним днем.
Відповідно до
пункту 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису
платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку
коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів
інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з
урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про
електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну
електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в
установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку
коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
У пункті 13
Порядку № 1246 передбачено формування за результатами перевірок, визначених
пунктом 12 цього Порядку, квитанції про прийняття або неприйняття, або
зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в
електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є
підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової
накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній
формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).
Як визначено у
підпункті 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних
систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у
тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків,
визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких
покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на
підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за
дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Взаємодія
реалізується через: портальне рішення для користувачів - платників податків,
робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального
часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського
застосування; портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому
числі контролюючих; програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати
повноту функціоналу електронного кабінету; інші засоби, бази даних, реєстри, що
ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні,
інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику.
Відповідно до
пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість
реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та
іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи,
та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього
Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі
органи, в тому числі, шляхом, реєстрації, коригування податкових
накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних
накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
При цьому
згідно з пунктом 42-1.6 цієї ж статті ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного
календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного
обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у
день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до
20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне
обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається
методологом електронного кабінету.
Законом України
від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу
України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії
воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, доповнено пункт 69
підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, підпунктом
69.18, відповідно до якого установлено, що тимчасово,
на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на
території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту
даних надання електронних сервісів та приймання
електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.
Роблячи
висновки у цій справі суди попередніх інстанцій визнали безпідставним посилання
платника на пункт 3 Порядку № 1246 про те, що операційний день триває у робочі
дні з 8:00 год. до 20:00 год., оскільки згідно з підпунктом 69.18 пункту 69
підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у період воєнного
стану платник податку не може зареєструвати податкову накладну/розрахунок
коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день, у тому
числі якщо такий день є граничним днем їх реєстрації, та у робочі дні після
18:00 год.
Таким чином,
суди зосередились на тому, що у цій нормі перехідних положень ПК України
визначено окремий строк приймання електронних документів, обмежений робочими
днями й визначеними годинами у межах цих днів. Тому резюмували, що зазначені у
акті перевірки податкові накладні/розрахунки коригування повинні були
зареєстровані у робочий день з 8:00 год. до 18:00 год, зробивши висновок про
те, що вчинивши реєстраційні дії поза межами вказаного годинного діапазону
Позивач допустив порушення і притягнення до відповідальності згідно з
оскаржуваним податковим рішенням є правомірним.
Отже, спірне
питання полягає у визначенні предмету регулювання (кола правовідносин), на які
поширюється дія підпункту 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»
ПК України у співвідношенні з нормами статті 201 ПК України та Порядку № 1246.
Аналіз висновків
судів попередніх інстанцій свідчить про те, що судами поширено визначені
законодавцем у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні
положення» ПК України обмеження щодо днів надання електронних сервісів та
приймання електронних документів на визначення граничних строків реєстрації
податкових накладних та ототожнено ці строки (визначені календарними днями) та
процедурні строки, в межах яких платником податку мають бути здійснені дії,
спрямовані на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Тобто, суди розцінили підпункт 69.18 пункту 69
підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України як спеціальну норму,
яка підлягає застосуванню протягом воєнного стану і яка за своєю суттю виключає
застосування загальних норм щодо строків та порядку реєстрації податкових
накладних/розрахунків коригування, визначених статтею 201 ПК України та
Порядком № 1246.
(!!!) Верховний суд не погоджується з такими висновками
судів та вважає, що ці висновки не ґрунтуються на правильному тлумаченні норм
чинного податкового законодавства, виходячи з такого.
Зміст норми
підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК
України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів,
але буквальне тлумачення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ
«Перехідні положення» ПК України дає підстави вважати, що цією нормою
врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом
шляхом звуження часових рамок, протягом яких
контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання
електронних сервісів та приймання
електронних документів.
Відповідно, дія
підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК
України поширюється на
правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів
контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів
платником податків не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника
щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов`язку щодо подання
відповідних даних контролюючому органу.
Правове
значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні
положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати
функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.
Разом із тим,
аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ
«Перехідні положення» ПК України не стосується порядку вчинення дій платником
податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових
накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких
цілей.
Так,
контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків
коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень,
введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні
положення» ПК України - у робочі дні з 8
години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим
органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання
податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на
реєстрацію.
Виходячи зі
співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10
розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на норм статті 201 ПК України та
Порядку № 1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових
накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують
дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених
накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69
підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становить
належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим
органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час
воєнного стану.
При цьому,
задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових
накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти
податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків
та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на
наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових
накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з
урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ
«Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами,
у контролюючого органу зберігається
обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з
урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом
69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Наведений
підхід узгоджується з принципом «належного урядування», згідно з яким у разі,
коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на
такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи мають діяти
вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер
проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, параграф 120, ECHR 2000-I; «Онер`їлдіз проти
Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, параграф 128, ECHR 2004-XII; «Megadat.com S.r.l.
проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, параграф 72; «Москаль проти Польщі» (Moskal v.
Poland), заява № 10373/05,
параграф 51).
У рішенні у
справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини вказав на те,
що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що на державні органи
покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і
ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній
визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не
дотримуються своїх власних процедур, не можуть мати можливість уникати
виконання своїх обов`язків (заява №
29979/04, параграф 70).
Принцип
«належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам
виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість
(рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), параграф 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною,
inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів,
що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба
виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове
право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій
державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»
(Pincova and Pine v. The Czech Republic), заява № 36548/97, параграф 58). Іншими словами, державні органи, які не
впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати
можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання
своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia),
заява № 55555/08, параграф 74).
Зокрема, на
державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які
посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у
справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74; «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta
and Others v. Romania), заява №
36900/03, параграф 37) і
сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові
інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v.
Turkey), параграф 128; «Беєлер проти
Італії» (Beyeler v. Italy), параграф
119).
(!!!) У подальшому законодавець усунув неоднозначність
правового регулювання закріпивши у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10
розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положення про те, що операційний день для реєстрації податкових
накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк
реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Ці зміни внесені до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ
«Перехідні положення» ПК України згідно із Законом України від 12 січня 2023
року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення»
Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального
бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 8
лютого 2023 року.
ВИСНОВОК: Визначення операційного дня для цілей вчинення
платником дій щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків
коригування не пов`язано з робочими днями, а також розширено часові межі для
вчинення належних дій платником податку.
Матеріал по темі: «Порушення граничного строку
реєстрації податкових накладних»
Теги: податкові накладні, виключення
з ризикових, подання таблиці, зупинення реєстрації податкових накладних, реєстр
накладних, пояснення, ризикові контрагенти, оскарження рішення комісії,
розшифрування, ПН, РК, податкова, ДПС, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар