Верховний суд: відстрочення та розстрочення від сплати судового збору,
зменшення його розміру або звільнення від його сплати для юридичних осіб
25 березня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 912/3514/20 (ЄДРСРУ № 95841645) досліджував
питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його
розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно
до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на
всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами
документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим
Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Необхідність
сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке
обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції
України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників
судового процесу перед законом і судом.
Питання
відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або
звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 зазначеного Закону, норма якої є
спеціальною.
Згідно
зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони,
суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату
судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення
у справі за таких умов:
1)
розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -
фізичної особи за попередній календарний рік; або
2)
позивачами є:
а)
військовослужбовці;
б)
батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю,
якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в)
одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або
дитину з інвалідністю;
г)
члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ)
особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які
визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3)
предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав,
відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд
може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі,
зазначеній у частині першій цієї статті.
Звільнення
від сплати судового збору або зменшення його розміру з підстав, передбачених
статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду,
який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені
норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний
розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його
сплату або зменшити його розмір).
Апологічна
правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/10061/20.
Що
ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за
суб`єктним та предметним застосуванням.
Так,
умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть
застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому
фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх
річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є
військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років
або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати
аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до
чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах
малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи
дієздатність яких обмежена.
Щодо
третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши
слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування,
в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може
застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних,
трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
(!!!) Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону
України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру,
відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
При
цьому Господарським процесуальним кодексом України не передбачено окремої норми
права щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Втім
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС
визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення
сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8
Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення
та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Із
системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п.
1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних
осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника
справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть
бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки
у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист
соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю
(постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Водночас
у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про
судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору,
визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати
судового збору.
Це
означає, що юридична
особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або
розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами
розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити
або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти
рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з
власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням
про звільнення від сплати судового збору.
Окрім
цього, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не
можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо
наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем
не вимагається.
Таким
чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних
повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою
Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати
судового збору юридичним особам не
може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень
безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до
висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено
можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.
З
огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що приписи п. 1 ч. 1 ст. 8
Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів,
які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від
наявності майнового критерію.
Подібна
за змістом правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021
у справі № 910/9741/20, від 24.01.2020 у
справі № 915/923/15, від 06.01.2021 у
справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі
№ 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі
№ 910/704/19.
Матеріал по темі: «Належні докази сплати судового збору»
Теги:
судовий збір, відстрочення, розстрочення сплати судового
збору, зменшення розміру збору, звільнення від сплати, рассрочка, отсрочка уплаты, судебный сбор,
платеж, Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар