21
квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 260/586/20,
адміністративне провадження № К/9901/2884/21 (ЄДРСРУ № 96424839) досліджував
питання щодо правової можливості управлінню Держпраці накладати штрафи на
підставі акта перевірки ДПС.
В
рамках розгляду вищевказаної справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
висновку, що без здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до
абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України можуть бути накладені лише штрафи на підставі
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував
роботу без укладення трудового договору, встановлення періоду такої роботи чи
роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи
повний робочий час, установлений на підприємстві, установі, організації. У всіх
інших випадках вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена
абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, проведення заходу державного нагляду
(контролю) є обов`язковим.
В
свою чергу, ч. 8 ст. 265 КЗпП України визначено, що штрафи, зазначені в абзаці
другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом
виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення
заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення
трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового
договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного
робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час,
установлений на підприємстві, в установі, організації.
Зі
змісту вказаної норми є можливим зробити висновок, що в останній
використовується формулювання "може", що надає суб`єкту владних
повноважень можливість на свій розсуд здійснювати власні активні дії.
При
цьому вказана норма не вказує про те, що тільки рішення суду є єдиним
виключенням при накладенні штрафу без проведення перевірки, а також положення
ч.8 ст. 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта
перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення
законодавства про працю, як це передбачено абз.5 п.2 Порядку накладення штрафів
за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого
постановою КМ України від 17.07.2013 № 509.
Аналогічна
правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20 (ЄДРСРУ № 94511557).
Втім,
відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на
підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це
свідчить, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом
вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці (21 серпня 2020 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 822/1037/18, адміністративне провадження №
К/9901/63642/18 (ЄДРСРУ № 91104008).
ВИСНОВОК: Таким чином, Управління Держпраці має
право накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального
органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
P.s.
На думку автора орган державної влади не може використовувати інструмент «дозволено
все, що не заборонено Законом», оскільки це виключна прерогатива Людини у
демократичному суспільстві, а діяльність контролюючого органу повинна
відбуватися виключно в рамках Закону, тобто «можливість робити ЛИШЕ те, що
дозволено Законом», тому на думку автора висновок Верховного суду дуже
суперечливий та підлягає подальшому вирішенню, зокрема, але не виключно -
Великою палатою Верховного суду.
Матеріал по темі: «Законність перевірки Держпрацею за зверненням податкового органу»
Теги: спори з Держпрацею, направлення на перевірку, законність перевірки, звернення податкового органу, підтвердження повноважень інспектора, недопущення інспектора до перевірки, підсудність спору по оскарженню штрафів, протоколи допиту свідків як доказ порушення законодавства про працю, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар