Заборона на
перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків відкритих у
проблемному банку
18
листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
815/4216/16, адміністративне провадження № К/9901/32509/18 (ЄДРСРУ №
92930770), № 810/3118/17, адміністративне
провадження № К/9901/47723/18 (ЄДРСРУ № 92930782), №
815/4215/16, адміністративне провадження № К/9901/3621/18 (ЄДРСРУ №
92930778) досліджував питання щодо визнання правочину щодо перерахування
грошових коштів з поточного рахунку проблемного банку на рахунок іншої
особи відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI нікчемним.
Верховний
Суд зауважує, що необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до
числа нікчемних з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38
Закону №4452-VI, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до
категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що
призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з
порушенням норм законодавства.
Уповноважена
особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед
них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком
встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок
про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та
доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних
наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для
отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
За
наслідками розгляду справи №816/378/16
Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.
"…ні
Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням
про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського
законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17.08.2012р. №346,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за №1590/21902, не встановлено заборони банку після
визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та
зараховувати на рахунок кошти.
Аналогічна
правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у
справі № 826/6958/17 (ЄДРСРУ № 89896381),
від 06.08.2020 у справі № 826/3311/17, від
23.09.2020 у справі № 826/3151/17 та в
постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 816/378/16 (провадження № 11-17апп20), 08 липня
2020 року у справі № 826/1807/16
(провадження № 11-386апп19) та від 30 вересня 2020 року у справі № 826/192/17, провадження № 11-565апп19 (ЄДРСРУ №
92137259)
Водночас
постанова НБУ про віднесення банку до числа проблемних згідно зі статтею 75
Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею,
доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач
надати не може. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у
постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі
не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів
Банку.
Згідно
з постановою НБУ про віднесення банку до числа проблемних, Банк було віднесено
до категорії проблемних. Разом із цим віднесення
Банку до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової
адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку,
наведені в цій постанові.
Зазначений
правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим
актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий,
персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім
на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені
ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного
проблемного банку, а не
стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим
застосуванням.
Отже,
така постанова НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного
законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв`язку з чим підстав
для застосування норм статей 203, 215 ЦК України до спірного правочину як акта
законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.
Також
у постанові НБУ про віднесення банку до числа проблемних не передбачено
заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних
осіб, відкритих у такому банку."
Такі
висновки Великої Палати Верховного Суду підтримано у постановах Верховного Суду
від 06.08.2020 у справі №826/18684/16 та від
13.08.2020 у справі №826/1897/16.
ВИСНОВОК: Наведене свідчить, що норми чинного
законодавства не встановлюють заборони на перерахування (списання)
грошових коштів з поточних рахунків відкритих у проблемному банку (фактично до введення
тимчасової адміністрації), а отже визнання такого правочину нікчемним
суперечить вимогам Закону.
Матеріал по темі: «Висновки Великої палати Верховного Суду стосовно спорів ФГВФО»
Теги:
ФГВФО, фонд гарантування, уповноважена особа, велика палата верховного суду,
судова практика, Верховний суд, Велика палата Верховного суду, судова практика,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар