Можливість
оскарження оцінки майна шляхом: скасування звіту про оцінку майна; визнання
оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає
сталій практиці Верховного Суду
11 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного господарського суду в рамках справи №
922/585/19 (ЄДРСРУ № 92796343) досліджував питання щодо шляхів
оскарження оцінки майна в рамках виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче
провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і
примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) -
це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на
примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у
спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та
нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також
рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого
провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням
судових рішень у справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення
певних процесуальних дій у виконавчому провадженні, а також обов`язок суду розглянути
скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших
посадових осіб державної виконавчої служби.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів
щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному
обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону).
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 57 Закону визначення вартості
майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого
провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також
заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про
арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не
повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно
визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати
винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди
щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється
виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки
нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден
виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів)
складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта
господарювання для проведення оцінки майна.
За приписами ч. 5 цієї статті виконавець повідомляє про
результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного
робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У
разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна,
вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня
отримання відповідного повідомлення.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону виконавче провадження
здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на
оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних
виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону рішення, дії чи
бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби
щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими
учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку,
передбаченому законом.
Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією
державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний
виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала
відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів,
уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити
оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у
постановах від 20.03.2019 у справі №
821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі №
308/12150/16-ц.
Матеріал по темі: «Оскарження оцінки майна в рамках виконавчого провадження»
Дійсно, згідно правової позиції, викладеної у постанові
Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №
914/881/17, за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001
року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні" звіт про оцінку майна не створює жодних правових
наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та
підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання
висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з
визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах
про визнання такого звіту недійсним.
Між тим, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 23.04.2020 року у справі № 717/325/14-ц (ЄДРСРУ № 88979395) вказано, що
аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те,
що учасники
виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, а не
процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї
статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який
здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ.
01 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої
судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-2394/10, провадження №61-19310св19 (ЄДРСРУ №
92120325) вказав, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів
оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання,
державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати,
пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів
оцінки. У разі незгоди з
оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити
її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного
повідомлення.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)
полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти,
правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна
вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим
Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
(!!!) В свою чергу,
Закон № 1404-VIII не містить обов`язку державного виконавця, або відповідного
відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку
майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.
Слід зазначити, що в статті 13 Закону України "Про
оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
передбачені вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна.
Зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки
майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її
результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників
(платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у
неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною
ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою
для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї
статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки
майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може
виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної
діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені
саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки
майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації,
оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з
оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших
органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна),
якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом
державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.
ВАЖЛИВО: Отже, зацікавлена
сторона може подати державному виконавцю заперечення проти звіту про оцінку і,
в разі відмови останнім у призначенні рецензування звіту, може оскаржити його
дії або здійснити рецензування звіту.
ВИСНОВОК: Можливість
оскарження оцінки майна шляхом:
скасування звіту про оцінку майна; визнання оцінки майна недійсною в порядку
оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій практиці Верховного
Суду (постанова від 24.07.2020 у справі № 906/696/18 (ЄДРСРУ № 90594574),
постанова від 15.10.2020 у справі № 917/628/17 (ЄДРСРУ №92252534)), але
спочатку необхідно: 1) провести рецензування експертного звіту; 2) незгодитися
з оцінкою, визначеною за результатами рецензування; 3) оскаржити в суді.
P.s. Верховний Суд звертає увагу, що за змістом наведених
вище норм, підготовці та
проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки
шляхом доступу до нього.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники
оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що
підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної
інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Матеріал по темі: «Порядок оскарження оцінки майна зробленої в рамках виконавчого провадження»
Теги: звіт про оцінку, рецензування, оскарження оцінки
майна, експертна оцінка майна, визначення вартості, залучення експерта,
виконавче провадження, боржник, стягувач, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар