Чи є необізнаність
спадкоємця про наявність заповіту поважною причиною пропуску строку для
прийняття спадщини? Обов’язок нотаріуса повідомити спадкоємців.
13
березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
314/2550/17, провадження № 61-41480св18 (ЄДРСРУ № 88232349) досліджував
питання щодо необізнаності спадкоємця про наявність заповіту, як поважної
причини пропуску строку для прийняття спадщини, а також обов’язку нотаріуса
повідомити спадкоємців.
За
загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день
відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або
оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість
місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК
України).
Спадкоємець,
який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав
постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини
(частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно
з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив
строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому
додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За
змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини
є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами
для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила
частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для
подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у
спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом
поважними.
Такий
правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня
2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у
справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у
справі № 487/2375/18 (провадження №
61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №
450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
При
цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку,
визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має
враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з
огляду на обставини кожної справи.
З
урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для
подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому
право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на
подання такої заяви.
Разом
з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008
року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що,
вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність
причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з
того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними,
істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
04
березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
133/1880/18, провадження № 61-12000св19 (ЄДРСРУ № 88232181) вказав, що у
вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини
потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового
права.
Такий
висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною
у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №
6-496цс17, і відтворено у постановах Касаційного цивільного суду у
складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 629/1886/18
(провадження № 61-11600св19), від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц (провадження № 61-49121св18), від
20 листопада 2019 року у справі № 209/1795/18
(провадження № 61-14842св19), від 21 листопада 2019 року у справі № 626/2055/18 (провадження № 61-17906св19).
Поважними
причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем
знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з
тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців
на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність
заповіту (при умові не заведення спадкової справи після
смерті спадкодавця та не здійснені повідомлення та виклику спадкоємця за
заповітом нотаріусом) тощо.
(!!!) При цьому, необізнаність про смерть спадкодавця
до поважних причин пропуску строку не відноситься
Аналогічна
правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 26.06.2019 року у
справі №565/1145/17.
ВИСНОВОК № 1: Позов про визначення додаткового строку на
прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та
доведення поважності причин пропуску строку, а необізнаність спадкоємця про
наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Стосовно повідомлення та виклику нотаріусом спадкоємців
Відповідно
до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених
пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на
вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття
спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або
роботи яких відомо. Нотаріус або посадова особа органу місцевого
самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити
виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.
Згідно
з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №
296/5 (далі - Порядок), при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового
реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору,
заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких
йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного
оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз`яснює спадкоємцям право
подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Правовий
висновок зроблений у Постанові Верховного суду від 28.10.2019 по справі № 761/42165/17-ц (ЄДРСРУ № 85354233) вказує, що
необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття
спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом
публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку
Верховного Суду України викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у
справі № 6-496цс17.
Справа
№ 6-496цс17 від 06.09.2017р. ВСУ (визначення
додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини), колегія зробила
висновок про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини у зв`язку
із тим, що спадкоємцю (не по закону) не було відомо про наявність заповіту та
не повідомленням про наявність заповіту нотаріусом є поважною причиною пропуску
строку на прийняття спадщини.
ВИСНОВОК № 2: Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або
особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії
щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з
моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із
заявою про прийняття спадщини.
Матеріал
по темі: «Необізнаність спадкоємця про заповіт, як поважна причина для суду»
Теги: спадок, спадкоємець, наследство, строк на прийняття
спадщини, порушення строку, додатковий строк для прийняття спадщини, заява,
нотаріус, суд, поважні причини пропуску, заповіт, завещание, спадкування за
законом, частки спадщини, юрист, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар