Процесуальні наслідки
неявки позивача в підготовче судове засідання. Залишення позову без розгляду.
12
березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
160/4719/19, провадження №К/9901/27113/19 (ЄДРСРУ № 88187295)
досліджував питання щодо процесуальних наслідків неявки позивача в судове
засідання та залишення позову без розгляду.
Процесуальні
наслідки неявки позивача в підготовче засідання визначаються ст. 181 КАС
України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами,
встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу («Розгляд справи по суті») з
урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно
до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без
поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не
надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну
заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач
наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних
у ній доказів.
Пунктом
4 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без
розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом
владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних
причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви
або клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Наведеними
нормами окреслено характер процесуальної поведінки, яка зобов`язує учасників
справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і
здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без
значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків,
встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.
(!!!) З конструкції п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України
слідує, що правило про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки
має застосовуватися до позивачів, які не є суб`єктами владних повноважень.
Граматичне
тлумачення вказаної норми дає підстави для висновку про те, що для залишення без розгляду позову суб`єкта
владних повноважень достатньо першої неявки у судове засідання без поважних
причин або не повідомлення про причини неявки, якщо від такого
суб`єкта владних повноважень не надійшло заяви або клопотання про розгляд
справи за його відсутності.
Суд
на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен,
серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за
відсутності позивача, відсутності заяви позивача про розгляд справи за його
відсутності, а також з`ясувати інші обставини справи.
Вищевикладене
узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
815/1394/18, адміністративне провадження №К/9901/17639/19 (ЄДРСРУ №
84494048).
Верховний
Суд наголошує, що суб`єкти владних повноважень, маючи однаковий обсяг
процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти
вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та
процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не
повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення
зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх
процесуальних обов`язків.
Згідно
до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 310/12817/13 від 22.05.2019 року, викладено
правову позицію, згідно до якої зазначено, що процесуальний закон не вказує на
необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до
суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності
цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь
у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними
правами.
Зазначені
наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен
залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як
ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми
правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в
судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його
відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове
значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та
час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви
про розгляд справи за відсутності позивача.
ВИСНОВОК: Для залишення позову суб`єкта владних
повноважень без розгляду достатньо першої неявки без поважних причин або
неповідомлення про відповідні причини, а для фізичних та юридичних осіб
повторної неявки.
Матеріал по темі: «Залишення позовної заяви без розгляду з підстав неявки позивача»
Теги:
залишення позовної заяви без розгляду, неявка представника в судове засідання,
явка в судове засідання, перенесення розгляду, докази, подання документів,
належні докази, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар