Інспекційне відвідування
проведено Держпрацею на підставі постанови Кабінету Міністрів України від
26.04.2017 № 295 після 14.05.2019 р. – підстава для скасування постанови про
накладення штрафу
Правові
та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного
нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів
державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та
відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду
(контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон).
Так,
згідно абзацу 3 статті 1 Закону заходи державного нагляду (контролю) - планові
та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів,
обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно
частин 4 та 5 статті 2 Закону заходи контролю здійснюються, серед інших,
органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю
та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням
особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними
договорами. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють
державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням
особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними
договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин
першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин
тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5,
частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей
9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Згідно
частини 4 статті 2 Закону заходи контролю здійснюються, зокрема, органами
державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та
зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням
особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними
договорами, зокрема державного нагляду (контролю).
У
відповідності до частини 5 статті 2 Закону зазначені у частині четвертій цієї
статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд
(контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей,
визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами,
зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої,
четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої
та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої
статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21
частини третьої статті 22 цього Закону.
Згідно
частини 3 статті 6 Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з
підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного
посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно
зі ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 інспектори праці,
забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають
право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби
проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати
будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати
необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо
дотримуються.
Згідно
зі ст. 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і
так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування
відповідних правових норм.
Постановою
Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення
державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок від
26.04.2017 № 295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи
Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст
обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних
територіальних громад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких
передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням
законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Відповідно
до частин 2 та 3 статті 6 Закону проведення позапланових заходів з інших
підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових
заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт
господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу
з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення
заходу державного нагляду (контролю).
Частини
1, 3 статті 7 Закону передбачають, що для здійснення планового або
позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення,
розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо
якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу
(рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення
заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу
державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або
його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням
прізвиша, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
В
силу вимог частини 3 статті 7 Закону у посвідченні (направленні) на проведення
заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що
здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого
підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо
діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання
та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється
захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із
зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата
закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу
(перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для
здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення
попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
За
змістом статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
охорони праці, мають право, зокрема, безперешкодно відвідувати підконтрольні
підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до
законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності
роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань,
віднесених до їх компетенції.
Так,
особливості проведення заходів контролю, про які йде мова в частині 4 статті 2
Закону, в сфері законодавства про працю передбачені частиною 1 статті 259
Кодексу законів про працю України, згідно якої державний нагляд та контроль за
додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми
власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями,
які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру
здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю
юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не
є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю,
визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства
про працю був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017
№ 295 (далі - Порядок № 295).
Пунктом
2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства
про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних
інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних
органів.
В
силу підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за
рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з
питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами
аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел,
доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах
1, 2, 4-7 цього пункту.
(!!!) В той же час, постановою Шостого апеляційного
адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №
826/8917/17 (ЄДРСРУ № 81727463) постанову Кабінету Міністрів України
«Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та
статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017
№295 визнано нечинною.
Водночас,
за змістом частини другою статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт
втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання
законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки
постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі
№826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова
Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів
про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування
Україні» від 26.04.2017 №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання
законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019 р.
Тому,
норми постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації
статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України
"Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 підлягають
застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх
виникнення.
Аналогічний
висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 січня 2020 року по
справі №2040/7558/18 (адміністративне
провадження №К/9901/15767/19), від 24 грудня 2019 року по справі №360/403/19 (адміністративне провадження
№К/9901/21198/19).
Отже,
постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 підлягає застосуванню
до 14.05.2019.
ВИСНОВОК: Таким чином, якщо інспекційне відвідування
проведено Держпрацею на підставі постанови Кабінету Міністрів України від
26.04.2017 № 295, яка на час перевірки втратила чинність, то вона не підлягала
застосуванню до спірних правовідносин, а отже недотримання порядку проведення
перевірки є самостійною підставою для скасування рішень.
Теги:
держпраця, штраф, гоструд, трудова угода, ЦПД, цивільно правовий договір,
різниця між ЦПД та ТУ, оскарження, припис, постанова, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар