Адвокат Морозов (судовий захист)
Інститут забезпечення
адміністративного позову: особливості та підстави для застосування
05
вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 400/722/19,
адміністративне провадження №К/9901/15088/19 (ЄДРСРУ № 84040706) досліджував
питання застосування інституту забезпечення адміністративного позову.
Інститут
забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу
адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які закріплюють
підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також
способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення
адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться
справа, до її вирішення по суті визначених законом заходів з метою створення
можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде
прийнято на користь позивача.
Відповідно
до частин 1 та 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з
власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення
позову.
Забезпечення
позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії
розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи
унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення
порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він
звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки
протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та
порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким
рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний
аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову
можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно
ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або
поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом
яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки
протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та
порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким
рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналогічна
правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року в рамках
справи № 826/10936/18, адміністративне
провадження №К/9901/728/19 (ЄДРСРУ № 81431079).
За
змістом частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1)
зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною
відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити
певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа,
за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи
забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких
просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для
заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В
ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави
його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Інститут
забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод
та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному
процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання
судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При
цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути
адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність
передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення
позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття
цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за
захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони
відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність
заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його
відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої
відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права
(інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони
відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже,
при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку
обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з
урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника
щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а
також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним
заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи
спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі
задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення
суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям
таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного
судового процесу.
Аналогічна
правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21
листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
При
цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він
дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам,
свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати,
в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити
складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням
прав будуть значними.
ВИСНОВОК: Тобто, виходячи зі змісту наведених
положень законодавства, ухвала про забезпечення позову має містити мотиви, за
яких суд дійшов висновку про існування або обставин, що свідчать про істотне
ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або
поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом
яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак
протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та
порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким
рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; а також
вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача,
оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з
відновленням прав, будуть значними.
Матеріал по темі: «Забезпечення
позову за вимогами майнового та/або немайнового характеру»
Теги:
ухвала про забезпечення позову, обеспечение иска, забезпечення позову,
определение суда про обеспечение иска, заява, обмеження, арешт, заборона,
відчуження, нерухоме майно, державна реєстрація, ухвала суду, оскарження,
обмеження прав, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар