Адвокат Морозов (судовий захист)
Підстави для відмови у
наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою
19
вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
398/1456/16-а(2а/398/114/16), адміністративне провадження
№К/9901/38662/18 (ЄДРСРУ № 84362825) досліджував питання щодо особливостей
передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність
громадян в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою
щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно
до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни,
зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель
державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства,
ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва
та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної
ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних
гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який
передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність
відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні
зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До
клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце
розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення
земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що
підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти,
здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для
ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної
власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу
певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки
Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які
передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність
відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється
вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно
з положеннями частини 7 даної статті відповідний орган виконавчої влади
або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи
комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею
122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на
розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає
мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу
може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів,
прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів
населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і
техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування
територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
ВАЖЛИВО: Системний аналіз наведених правових норм дає
підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено
вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця
розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них
нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої
містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань
використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів
землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у
встановленому законом порядку.
Аналогічна
правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року
у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018
року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019
року у справі №347/964/17 та від 22 квітня
2019 року у справі № 263/16221/17.
Щодо
доводів відповідача, що виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у
власність земельної ділянки для ведення садівництва з урахуванням положень
статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», можливе
лише після розробки та затвердження детальних планів території або планів
зонування, рекультивації вказаного масиву та внесення змін до Генерального
плану міста, Верховний Суд зазначає, що такі є безпідставними, оскільки
оскаржуване рішення не містить таких підстав для відмови при розгляді поданої
позивачем заяви.
Разом
із тим Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 24
Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції,
чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності плану
зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог
цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної
або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним
особам для містобудівних потреб забороняється.
Відповідно
до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної
передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких
послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на
розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу
відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка
суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо
відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного
кодексу України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або
місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
та надання її у власність.
Отже,
передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118
Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури
безоплатної приватизації земельних ділянок.
При
цьому, положення частини третьої статті 24 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» забороняють до затвердження
відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи
користування земельних ділянок, проте вказана норма не містить заборони в
наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише
початком тривалої та послідовної процедури.
Отже,
отримання дозволу на розробку
проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного
рішення про надання її у користування.
Аналогічна
правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 30
травня 2018 року у справі №826/5737/16,
постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 11 червня 2019 року у справі № 826/841/17.
Надання
дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не
покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед
особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у
власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної
ділянки у власність з підстав, визначених законом.
Аналогічна
правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у
справі № 509/4722/16-а та від 29 серпня 2019
року у справі №540/2441/18.
ВИСНОВОК: Якщо обґрунтування прийнятого
рішення відповідача по клопотанню позивача не містить визначених частиною
7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у
задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та
вмотивованої відмови у його наданні, то це є порушенням вказаної норми
Земельного кодексу України, а отже і достатньою підставою для скасування такого
рішення в судовому порядку.
Аналогічна
позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від
05 березня 2019 року у справі № 263/16220/17,
від 22 квітня 2019 року у справі № 263/16221/17.
Теги:
земельні спори, дозвіл на розробку проекту землеустрою, користування земельною
ділянкою, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар