Цивільна конфіскація майна та обставини, які підлягають з'ясуванню за
позовом прокурора про визнання активів необґрунтованими
18 жовтня 2022
року Вищий антикорупційний суд в рамках справи № 991/2396/22, провадження 2/991/3/22 (ЄДРСРУ №
106949017) досліджував питання щодо цивільної конфіскації або визнання активів
необґрунтованими.
Слід зазначити,
що цивільна конфіскація майна (інститут визнання активів
необґрунтованими) це визнання судом активів необґрунтованими та їхнє
подальше вилучення в разі не доведення відповідачем законності набуття такого
майна.
Цивільна
конфіскація застосовується в разі визнання в суді необґрунтованими активів та стягнення
їх у дохід держави в порядку цивільного провадження, яке
здійснюється Вищим антикорупційним судом.
Позивачем у такому спорі є прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у
справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора
Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - прокурорами Генеральної
прокуратури України за дорученням Генерального прокурора (ч. 1 ст. 290 ЦПК
України).
Відповідачем може бути:
- особа, уповноваженою на виконання функцій держави
або місцевого самоврядування (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про
запобігання корупції»);
- фізична чи юридична особа, яка набула у власність
такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування;
- особа, на яку уповноважена на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування особа може прямо чи опосередковано
вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права
розпорядження ними (ч. 2 ст. 290 ЦПК України).
Специфікою
законодавчого регулювання цивільної конфіскації є те, що у процесуальній нормі
закріплена презумпція необґрунтованості активів: суд визнає
необґрунтованими активи, якщо на підставі поданих доказів не встановлено, що
активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий
позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті на законній підставі. Ця
презумпція є спростовною, в процесі судового розгляду тягар доказування
перекладається на відповідача, у якого виникає обов'язок довести законність
набуття активу або спростувати зв'язок з цим активом чи його необґрунтованість.
(!!!) Разом з цим існує і презумпції правомірності набуття права власності на
майно, відповідно до якої право власності вважається набутим правомірно, якщо
інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи
необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом
(ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу)
Системний
аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні справи за
позовом про визнання активів необґрунтованими з'ясуванню
підлягають такі обставини:
1)чи має
суб'єкт, який за твердженням позивача набув необґрунтовані активи, статус
особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
2)чи
поширюються на активи, про необґрунтованість яких стверджує позивач, положення
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави
або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»;
3)чи наявний
зв'язок активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, з особою,
уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
4)чи відбулося
набуття особою активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, в один із
способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, а саме:
(а) особою,
уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
безпосередньо у власність;
(b) іншою
фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що
- таке набуття
було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави
або місцевого самоврядування,
або
- особа,
уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може
прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом
здійсненню права розпорядження ними;
5)чи можливо на
підставі поданих доказів встановити, що активи або грошові кошти, необхідні для
придбання активів були набуті за рахунок законних доходів;
6)чи
відповідають заявлені позивачем об'єкти ознакам активу у розумінні ч. 2 ст. 290
ЦПК України в контексті різниці між їх вартістю і законними доходами особи;
7)чи є
сукупність доказів позивача більш переконливою порівняно з сукупністю доказів
відповідача.
ВИСНОВОК: Цивільна конфіскація майна відбувається тоді, коли Вищим антикорупційним
судом буде встановлено визнання активів необґрунтованими, тобто встановлена
чітка різниця між вартістю придбаних (безпосередньо чи опосередковано ) активів
і законними доходами особи.
P.s. Слід бути
напоготові та шукати адвоката, якщо відносно майбутнього
«Відповідача» здійснюється:
- збір та аналіз даних в рамках Закону України «Про
прокуратуру»;
- якщо органи НАЗК проводять повну перевірку
поданої декларації.
Теги: цивільна конфіскація, прокурор, конфіскація майна, необґрунтовані
активи, спеціалізована прокуратура, назк, презумпція необґрунтованості активів,
будинок, земля, арешт коштів, судова практика, Вищий антикорупційний суд,
Адвокат Морозов
