Розшук ТЦК без постанови про притягнення до адмінвідповідальності

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Розшук ТЦК без протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаного є незаконний

03 жовтня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд  в рамках справи № 200/5197/25 (ЄДРСРУ № 130727254) досліджував питання щодо розшуку ТЦК без протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаного.

Стаття 210 та стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ТЦК є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до повноважень ТЦК належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

При цьому, 19 травня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд в рамках справи №  420/408/25 (ЄДРСРУ № 127513573) підкреслив, що з наведених вище норм Положення про ТЦК та СП, а також Порядку №1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

При цьому територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України», не вносять та не виключають до них відомості, це функції Національної поліції України.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №420/28746/24 (ЄДРСРУ № 125623627) , системний аналіз вищезазначених положень ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення у сукупності із приписами Порядку №1487 дозволяє стверджувати, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені відповідними повноваженнями звертатись до органів Національної поліції з приводу доставлення осіб, які порушують законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також встановлені правила військового обліку, з метою примусової їх доставки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість, у разі оскарження таких дій відповідача, адміністративний суд зобов`язаний перевірити відповідне звернення (лист) на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема в частині обґрунтованості висновків про порушення особою законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також встановлені правила військового обліку. Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

ВИСНОВОК: Отже, оскільки факту притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаного не було, то відомості про «розшук» до Реєстру внесені безпідставно, а отже підлягають вилученню.

Аналогічні рішення прийняті Дніпропетровським окружним адміністративним судом 11 листопада 2025 року у справі №160/27563/25 (ЄДРСРУ № 131699299), 04 липня 2025 року у справі №160/11572/25 (ЄДРСРУ № 128824520), від 02 липня 2025 року у справі №160/11918/25 (ЄДРСРУ № 128742032) та ін.

  

 

 

Матеріал по темі: «Як  мене з розшуку ТЦК знімало (сповідь від першої особи + алгоритм дій😜)»

 

 

Штраф за тріщину на лобовому склі автомобіля

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

(НЕ)законність штрафу за тріщину на лобовому склі автомобіля

За приписами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.1. Постанови КМУ про Правила дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п.п. 1.3, 1.5, 1.9 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 31.1 Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 1.3.1 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 № 710, визначено, що для ідентифікації ТЗ, визначення вимог і методів для його перевірки застосовують такі нормативно-технічні документи: ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».

У вказаному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.

Згідно з п. 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Пунктом 6.8 ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції, зокрема, пп. 6.8.5 п. 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Разом з тим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.

У п. 31 Правил дорожнього руху викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація, однак вказаний перелік технічних несправностей не містить такої несправності, як тріщина чи скол на лобовому склі у зоні роботи склоочисників.

Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у роз. 31 ПДР, а саме «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання».

Однак, в цьому переліку відсутня така несправність, як тріщина та сколи на лобовому склі, тобто ПДР не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.

ВИСНОВОК: За змістом ПДР України тріщина чи скол на лобовому склі транспортного засобу не віднесена до технічної несправності автомобіля. Наявність вказаного дефекту свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

 

 

 

Матеріал по темі: «Поліцейські зупинили авто: спочатку докази порушення ПДР, а вже потім документи водія»

 

 

Теги: тріщина, скол, ТЗ, несправність автомобіля, лобове скло, адмін штраф, поліція, зупинка авто, постанова, адміністративне стягнення, судова практика,