Строки звернення замовника будівництва для визначення розміру пайової участі

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Строки виникнення у замовника будівництва обов`язку звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва 

02 жовтня 2026 року Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в рамках справи № 922/2047/25 (ЄДРСРУ № 140501829) досліджував питання щодо строків звернення замовника будівництва для визначення розміру пайової участі. 

Якщо ж звернутися до строків виникнення у замовника будівництва обов`язку звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, то за Законом № 132-IX такий обов`язок виникає протягом десяти робочих днів (або після 01.01.2020, або після початку такого будівництва, якщо воно розпочалося у 2020 році, пункт 8.9), а орган місцевого самоврядування протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня звернення замовника будівництва (отримання доданих до такого звернення документів) надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. 

І саме зі спливом визначених законодавцем строків, загалом 25 робочих днів (10 днів+15 днів), розмір пайової участі вважається таким, що мав бути визначений, а обов`язок замовника будівництва сплатити пайову участь -таким, що виник та підлягає виконанню. У цьому висновку Суд наголошує, що зазначені 25 днів спливають (після 01.01.2020 - для об`єктів, розпочатих будівництвом, однак не введених в експлуатацію на 01.01.2020; після початку будівництва - для об`єктів, розпочатих будівництвом у 2020 році) незалежно від того, чи звертався замовник до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, оскільки перебіг відповідних строків визначений законодавством як такий, що розпочинається імперативно, з настанням відповідної події або терміну: 01.01.2020 або дата початку будівництва у 2020 році; та припиняє свій перебіг з настанням такої визначеної законодавцем події як прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (приписи підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, пункт 8.6 цієї постанови). 

При цьому, Верховний Суд, зокрема у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 20.02.2025 у справі № 918/618/24, від 17.04.2025 у справі № 911/65/24, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, зауважив, що у випадку, якщо замовниками відповідних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX обов`язку стосовно перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. 

У зв`язку з цим, у визначенні моменту, з якого має фіксуватися розмір пайової участі замовника будівництва, який підлягає сплаті за правилами абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у поєднанні з приписами статті 1212 ЦК України, Суд, зважуючи на визначену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 правову природу платежів пайової участі замовника будівництва, які не були сплачені до дати прийняття об`єктів в експлуатацію, як безпідставно збережені кошти пайової участі, вважає за необхідне передусім розмежувати: 

- момент/строк, з якого у замовників тих об`єктів будівництва, що визначені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, виникає обов`язок перерахувати платежі пайової участі за правилами цього Закону; 

- момент/строк, з якого у таких замовників відповідний обов`язок стає порушеним, а у органів місцевого самоврядування виникає кореспондуюче цьому обов`язку право вимагати від замовника будівництва сплатити такі платежі як безпідставно збережені кошти пайової участі. 

Так, виходячи з правила визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, сформульованого законодавцем у підпункті 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX щодо перебігу строку для виконання замовником будівництва обов`язку перерахувати платежі пайової участі, цей обов`язок є таким, що виник після спливу визначеного цим пунктом строку, а саме 25 робочих днів (який загалом надається для визначення розміру пайової участі) після початку будівництва об`єкта - для об`єктів, розпочатих будівництвом у 2020 році, та після 01.01.2020 - для об`єктів, розпочатих будівництвом, однак не введених в експлуатацію на 01.01.2020, та зберігається саме як зобов`язання замовника будівництва до введення/прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. 

(!) Прийняття ж об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що замовник будівництва порушує зазначені зобов`язання, а у органів місцевого самоврядування, відповідно, виникає кореспондуюче такому зобов`язанню право вимагати від замовника будівництва сплатити відповідні платежі пайової участі як безпідставно збережені кошти пайової участі. 

У цьому висновку Суд звертається до відповідного висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 41). 

ВИСНОВОК: Перебігу строку для виконання замовником будівництва обов`язку перерахувати платежі пайової участі, цей обов`язок є таким, що виник після спливу 25 робочих днів  після початку будівництва об`єкта та зберігається саме як зобов`язання замовника будівництва до введення/прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

  

 

Матеріал по темі: «Визначення моменту, з якого фіксується розмірпайової участі замовника будівництва»

 

 

 

 

Теги: реконструкція об’єкту, будівля, будівництво, забудова, договір пайової участі, міська рада, пайові внески, ДАБІ, архітектурна інспекція, інфраструктура міста, містобудівна діяльність, судова практика, Адвокат Морозов