Адвокат Морозов (судовий захист)
ОП КГС ВС: застосування ст.1212
ЦК до вимоги первісного лізингоодержувача після заміни сторони за договором про
безоплатне відступлення прав та обов`язків лізингоодержувача
02 жовтня 2026 року Верховний Суд
у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в рамках
справи № 916/2880/25 (ЄДРСРУ № 140501750) досліджував питання: чи породжує
завершення лізингу та набуття новим лізингоодержувачем права власності кондикційний
обов`язок перед попереднім лізингоодержувачем щодо раніше сплачених ним
лізингодавцю платежів всупереч договору, який передбачав безоплатне
відступлення прав та обов`язків лізингоодержувача?
Щодо правила внесення платежів і заміни лізингоодержувача
Стаття 1212 ЦК покладає обов`язок
повернути майно на особу, яка набула або зберегла його за рахунок іншої особи
без достатньої правової підстави, а також на особу, у якої така підстава згодом
відпала. Отже, одного лише майнового результату, сприятливого для відповідача,
недостатньо, натомість потрібно встановити, яке саме майно він набув або зберіг
за рахунок позивача і чому для цього немає правової підстави.
Велика Палата Верховного Суду у
постанові від 25.09.2024 у справі №201/9127/21 (зокрема, пункти 73, 77-80) пояснила значення
відсутності правової підстави для застосування кондикції. Та справа стосувалася
автомобіля, підстави володіння яким відпали, і можливості використати правила
про повернення безпідставно набутого майна. Висновки у ній не встановлюють
обов`язку відшкодовувати іншій стороні чинного договору будь-яку економічну
вигоду, отриману при його належному виконанні.
Згідно зі ст.7 Закону "Про
фінансовий лізинг" лізингоодержувач може набути об`єкт лізингу у власність
на умовах, установлених договором фінансового лізингу або зазначеним у такому
договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового
лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу.
Часткова сплата платежів, навіть якщо вони включають компенсацію вартості
об`єкта, не передає платникові право власності на пропорційну частку об`єкта.
За умовами договору у цій справі до виконання вимог п.7.2 власником залишався
лізингодавець.
Коли за згодою лізингодавця
первісний та новий лізингоодержувачі укладають договір про передання усіх прав
і обов`язків, правове становище нового лізингоодержувача визначають умови цього
договору та договору лізингу. За правилами статей 514 і 520 ЦК до нього
переходять погоджені права та обов`язки у відповідному обсязі; переведення
боргу відбувається за згодою кредитора. Сам факт внесення первісним
лізингоодержувачем попередніх платежів не створює поза договором окремого
грошового боргу нового лізингоодержувача перед ним у розмірі таких платежів.
Попередні платежі не зникають із розрахунків з лізингодавцем, а їх
ураховують при подальшому виконанні того самого договору. Натомість питання про виплату компенсації між
попереднім і новим лізингоодержувачами належить оцінювати за їхньою
домовленістю, законом та змістом конкретних прав і обов`язків. Стаття 1212 ЦК
не є способом додати до дійсного тристороннього договору умову про
відшкодування суми, яку сторони за ним не погодили.
Передання статусу
лізингоодержувача за договором включало взаємопов`язані права й обов`язки, а
саме відповідач отримав право користування та можливість придбання автомобіля,
а також узяв на себе подальше виконання договору лізингу; позивач припинив
подальше виконання відповідних зобов`язань. Отже, відсутність окремої грошової виплати первісному лізингоодержувачу не
означає відсутності майнового обміну за договором.
69. Водночас презумпція
відплатності не встановлює ні обов`язку відповідача вдруге сплатити позивачу
вже внесені лізингодавцю, ні розміру можливого окремого платежу. Позивач не заявив
договірної вимоги про погоджену плату за передання прав; предметом
спору є повернення саме названої суми за правилами ст.1212 ЦК. Суд не може
ототожнювати таку вимогу з іншою, яку сторона не заявила.
Отже, довід скаржника щодо
помилковості безумовної кваліфікації договору як безоплатного є обґрунтованим,
однак він не доводить заявленого кондикційного обов`язку та не дає підстав
задовольнити позов.
Об`єднана палата відступає від
висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 у
справі №916/4641/24,
згідно з яким сплата первісним лізингоодержувачем частини вартості об`єкта
лізингу може породжувати обов`язок нового лізингоодержувача повернути ці кошти
за ст.1212 ЦК після набуття останнім права власності на об`єкт, а до цього
моменту така вимога є передчасною.
ВИСНОВОК ОП КГС ВС: Лізингові
платежі включають складову відшкодування вартості об`єкта лізингу, однак це не
має значення для правовідносин між первісним і новим лізингоодержувачами.
Передання прав та обов`язків за договором лізингу регулюється договором між
ними. Саме цей договір визначає, чи має первісний лізингоодержувач право на
компенсацію раніше сплачених ним платежів і в якому розмірі. Якщо договір такої компенсації не
передбачає, інших зобов`язань між сторонами не виникає; раніше сплачені
лізингодавцю платежі не є безпідставно набутим майном нового лізингоодержувача (ст.1212
ЦК), зокрема і після набуття ним права власності на об`єкт лізингу.
Матеріал по темі: «Звільнення від сплати лізингових платежів»
Теги:
лізинг, договір фінансового лізингу, транспортний засіб в лізинг, автомобиль в
лизинг, споживач, недійсність договору, ТЗ, несправедливі умови договору,
захист прав споживачів, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар