Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика Палата Верховного Суду: можливість /
неможливість оскарження в апеляційному порядку ухвали окремо від рішення суду
першої інстанції, яка не передбачена Кодексом
21 листопада 2024 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 806/5175/14,
провадження № 11-227апп24 (ЄДРСРУ № 123283346) досліджувала питання щодо
можливості / неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої
інстанції, яка не передбачена статтею 294 КАС України, зокрема ухвали про
відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі.
Стаття 293 КАС України містить застереження щодо
неможливості оскарження ухвал окремо від
рішення суду, які відсутні в переліку, передбаченому статтею 294 КАС України.
Зокрема, оскаржувана позивачем у цій справі ухвала суду першої інстанції про
відмову в поновленні провадження у справі не міститься в переліку, визначеному
у статті 294 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що
законодавець цілеспрямовано обмежив коло процесуальних питань, результат
вирішення яких - ухвали суду - підлягають самостійному апеляційному оскарженню,
з огляду на пріоритетність вирішення тих чи інших процесуальних питань. Надання
учасникам судового процесу права на апеляційне оскарження всіх ухвал суду
першої інстанції окремо від рішення суду незалежно від їх процесуальної суті і
значення стало б передумовою для зловживання учасниками справи процесуальними
правами та безпідставного затягування розгляду справи, що не відповідало б
основним завданням судочинства.
Установлення процесуальним законом заборони
(обмеження) щодо окремого оскарження ухвал, не передбачених статтею 294 КАС
України, спрямоване на відстрочення реалізації права на апеляційне оскарження з
питань, що не перешкоджають подальшому провадженню у справі до подання
апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору, і має на меті забезпечити
розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними
правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого
розгляду.
Окремо КАС України визначає випадки, коли ухвала суду
першої інстанції не підлягає оскарженню в будь-який спосіб (наприклад, частина
дев`ята статті 29, частина друга статті 188 КАС України).
Водночас статтею 320 КАС України встановлені підстави
для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і
направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, ця стаття надає суду апеляційної інстанції
повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які можуть бути окремо
оскаржені від рішення суду та перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Переліку ухвал, які одночасно відповідають двом
зазначеним вимогам, КАС України не встановлює, оскільки серед передбачених
статтею 294 цього Кодексу ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги
окремо від рішення суду, є як ухвали, що перешкоджають провадженню у справі:
(1) щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), 2) відмови у відкритті
провадження у справі, 3) зупинення провадження у справі, 4) залишення позову
(заяви) без розгляду тощо), так і ухвали, які провадженню у справі не
перешкоджають: (щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів,
скасування ухвали про забезпечення доказів; призначення експертизи; визначення
розміру судових витрат; роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення
тощо).
Крім того, у статті 237 КАС України закріплене
диспозитивне право кожного учасника справи звернутися до суду з клопотанням про
поновлення провадження у справі, що в силу статей 166, 241 та 248 КАС України
створює імперативний припис для суду розглянути таке клопотання. Тому
беззаперечним є те, що наслідки розгляду такого клопотання впливають на
можливість подальшого розгляду справи.
У визначеному статтею 294 КАС України переліку ухвал,
на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, є ухвала
суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі, яка безспірно
перешкоджає подальшому провадженню у справі, проте відсутня ухвала суду про
відмову в поновленні провадження у справі, постановлена відповідно до
статті 237 КАС України.
Водночас суть та правові наслідки ухвали про відмову в
поновленні провадження у справі дають підстави для висновку, що така ухвала так
само перешкоджає подальшому руху справи та впливає на строки її розгляду,
оскільки у такому випадку продовжує свою дію ухвала про зупинення провадження у
справі.
Про значущість впливу на процесуальні права учасника
процесу ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, вказують і
передбачені статтею 320 КАС України підстави для скасування таких ухвал, до
яких належать неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та
недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, виходячи з логічного тлумачення указаних
процесуальних норм слід акцентувати увагу на тому, що саме від належно
встановлених обставин у питанні поновлення провадження у справі і залежить
дотримання судом права на справедливий суд.
Отже, тлумачення статті 294 КАС України стосовно
оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції окремо від
рішення суду має відбуватися з урахуванням того, чи перешкоджає така ухвала
подальшому провадженню у справі, та можливості / неможливості поновити свої
права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом
оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від
рішення суду.
Стаття 6 Конвенції, проголошуючи право на справедливий
суд, указала його складовою розгляд справи упродовж розумного строку.
Реалізація цього елемента права на справедливий суд знайшла своє відображення у
приписах статті 2 КАС України щодо завдань та основних засад адміністративного
судочинства, яка, визначаючи завдання адміністративного судочинства,
передбачила необхідність своєчасного вирішення судом спорів.
Повертаючись до поставленого у цій справі питання,
варто зазначити, що приписи статті 237 КАС України покликані, зокрема ,захищати
одну зі складових права на справедливий суд - дотримання розумного строку
розгляду судової справи.
Відповідаючи на питання можливості відновлення
порушеного права цього компоненту справедливого суду в ході перегляду судового
рішення по суті судом апеляційної інстанції, необхідно констатувати, що такої
можливості суд апеляційної інстанції не має через темпоральний характер цієї
категорії.
У зв`язку із цим установлені обмеження щодо окремого
апеляційного оскарження ухвали про відмову поновити провадження у справі є
непропорційними праву сторони процесу на справедливий суд.
(!!!) Велика Палата
Верховного Суду зауважує, що процесуальні ухвали, які перешкоджають подальшому
провадженню у справі, є такими, що впливають на строк розгляду справи та,
відповідно, належать до переліку ухвал, апеляційний перегляд яких повинен
здійснюватися задля перевірки дотримання права учасника процесу на справедливий
суд.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про
те, що ухвала суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження у
справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку, не відповідає принципу
верховенства права, практиці ЄСПЛ та статті 6 Конвенції, оскільки в цьому
випадку тривале невирішення справи Конституційним Судом України, до вирішення
якої було зупинено відповідне провадження у справі, призводить до обмеження
права на справедливий судовий розгляд та загрожує самій суті цього права, що не
відповідає статті 8 Конституції України та статті 13 Конвенції в частині
надмірної тривалості розгляду справи, яка не відповідає вимозі «розумного
строку», і унеможливлює ефективний засіб юридичного захисту.
Вирішуючи правову проблему щодо можливості оскарження
ухвали суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження у справі
окремо від рішення суду, з метою дотримання статті 6 Конвенції щодо розгляду
справи в розумні строки та основних засад (принципів) адміністративного
судочинства, таких як верховенства права, забезпечення права на апеляційний
перегляд справи, розумність строків розгляду справи (частина третя статті 2 КАС
України), Велика Палата Верховного Суду висновує, що така ухвала підлягає
оскарженню в апеляційному порядку як така, що перешкоджає подальшому
провадженню у справі, оскільки поновити свої права особою, яка подає
апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному
порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду, неможливо.
Правовий ВИСНОВОК Великої Палати
Верховного Суду щодо застосування норм права: Велика Палата Верховного Суду щодо застосування статей 237, 293 і 294 КАС України висновує наступне. Ухвали суду
першої інстанції, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть
бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо вони
перешкоджають подальшому провадженню у справі й особа, яка подає апеляційну
скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в
апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.
Матеріал по темі: «Правовий висновок (позиція) Верховного суду»
Теги: апеляційний
перегляд, скарга, позов, строки на оскарження, позивач, відповідач, судове
рішення, захист прав, судове засідання, судова практика, Верховний суд, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар