Адвокат Морозов (судовий захист)
Повноваження суду першої інстанції при розгляді заяви
про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого законом строку
04 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/7879/22, провадження
№ 61-5828св24 (ЄДРСРУ № 120207304) досліджував питання щодо повноважень суду
першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, поданої з
пропуском установленого законом строку.
Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України
заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з
дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не
було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного
строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом
двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може
бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини
третя, четверта статті 284 ЦПК України).
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для
реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального
механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для
подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання
про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у
відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення
процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини
першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку
втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу
закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує
пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його
поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання
документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після
закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім
випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Отже, частину другу статті 126 ЦПК України треба
розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено
процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій
статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом»
насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо
поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім
випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний
закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав
імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву,
подану з пропуском строку на її подачу.
За загальним правилом пропуск процесуальних строків
має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає
обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після
закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба
розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку
документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні
процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.
Зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав
для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що
встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.
Так, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд
заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї
матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи
про дату, час і місце розгляду заяви (частина перша статті 286 ЦПК України). У
результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною
третьою статті 287 ЦПК України може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без
задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за
правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із
частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли
відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та
неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву
про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування
повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає
увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно
можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге,
звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач
не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим
і було ухвалене заочне рішення.
(!!!) Це означає, що
до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не
відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Очевидно, що передбачені частиною третьою статті 287
ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про
перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів
по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було
ухвалене заочне рішення) і не мають відношення до вирішення питання щодо
наслідків пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
На користь такого висновку свідчить і те, що як вимоги
до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285 ЦПК
України), так і строк звернення до суду з такою заявою (стаття 284 ЦПК України)
наведені законодавцем перед врегулюванням ним дій суду після прийняття заяви
про перегляд заочного рішення, які визначені у статті 286 ЦПК України та
наступних статтях.
Тобто суд зобов`язаний перевірити дотримання
відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку
подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до
розгляду.
(!!!) Суд не
наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або
порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по
суті.
Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України
щодо повноважень суду першої інстанції не можуть застосуватися в ситуації, коли
відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та,
відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд
справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті
повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на
подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те,
що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску
процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має
бути залишена без розгляду.
Можливість застосування статті 126 ЦПК України до
процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281
цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться
за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями,
встановленими цією главою.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що
інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом
процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І
«Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на
всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного
розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені
спеціальні правила.
Так само мають бути застосовані й загальні положення
ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних
строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо
не врегульовано.
ВИСНОВОК: Отже, якщо
відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви
про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК
України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою
учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо
визнає причини його пропуску поважними.
Матеріал по
темі: «Специфіка
процесуальних строків та їх поновлення»
Теги: процесуальні строки,
поновлення строків, звернення до суду, оскарження судового рішення, порушення
строків, строки на оскарження, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар