Адвокат Морозов (судовий захист)
Поновлення строків для прийняття спадщини з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України щодо їх продовження на 4 (чотири) місяця
30 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 196/143/21, провадження № 61-10646 св 23 (ЄДРСРУ № 114513456) серед іншого досліджував питання щодо поновлення строків для прийняття спадщини з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України щодо їх продовження на 4 (чотири) місяця.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Водночас, у зв`язку з військовою агресією, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Основним актом цивільного законодавства України є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проєкт закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проєкт закону про внесення змін до ЦК України. Поданий законопроєкт розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проєктом закону про внесення змін до ЦК України (частина друга статті 4 ЦК України).
Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).
Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК України (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК України над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див.: рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див.: постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див: постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20).
Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).
За змістом пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», у редакції, чинній на час відкриття спадщини після смерті установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії
актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:
- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок
перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною
Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;
- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є
присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що
спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку
«присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням
сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за
згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття
спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з
позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк
на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);
- законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших
нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як
«зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові
Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття
спадщини;
- пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28
лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (у
редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям
1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, провадження № 61-8014св22 та ін.
Тобто, Верховний Суд у постановах по справах № 676/47/21, 175/1404/19, 520/15620/17 зазначив, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. Відповідно до правових висновків Верховного Суду пункт 3 постанови № 164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України.
(!!!) Такі розбіжності у законодавстві породили неоднакові підходи нотаріальної практики та виникнення судових спорів з приводу цього…
Наприклад, Турківський районний суд Львівської області в рамках справи №458/402/23 (ЄДРСРУ № 114614779) зазначає наступне: «…отримавши консультацію в нотаріальній конторі щодо строку для подання заяви про прийняття спадщини під час дії воєнного стану, який становить 10 місяців відповідно до п.3 Постанови КМУ "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", позивач мала достатні підстави правомірно розраховувати на такий строк, як особа, яка не є юридично грамотною та отримала відповідне роз`яснення саме в нотаріальній конторі. За таких обставин, суд визнає поважною вказану причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини».
А в рішенні Юр`ївського районного суду Дніпропетровської
області по справі № 198/376/23 (ЄДРСРУ № 114537505)
зазначено: «Суд приймає до уваги, що спадкоємець пропустила строк для прийняття
спадщини з наступних причин: у зв`язку із введенням на території України
воєнного стану та веденням бойових дій у країні; у зв`язку із
суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини,
які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів
кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними
для спадкоємиці та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для
подачі нею заяви про прийняття спадщини.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на
необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті
або зміні, зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України»».
ВИСНОВОК: Отже, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить ст. 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню, однак існують об’єктивні підстави для звернення до суду з належним обґрунтуванням обставин що зумовили пропуск строків для прийняття спадщини з урахуванням викладеного вище та наявної судової практики.
P.s. 19 червня 2023 року набрав
чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 «Про
внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату,
державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних
ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено пункт 3
постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі
питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом
строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час
дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на
спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.
Матеріал по темі: «Чи вправі Кабмін
визначати інші правила щодо строку прийняття спадщини?»
Теги: спадок, спадкоємець, наследство, строк на прийняття спадщини,
порушення строку, додатковий строк для прийняття спадщини, заява, нотаріус,
суд, поважні причини пропуску, заповіт, завещание, спадкування за законом,
частки спадщини, юрист, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар