Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика палата Верховного суду: правова природа
припинення повноважень директора товариства за його ініціативою (трудові або
корпоративні відносини)
6 вересня 2023
року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №
127/27466/20, провадження №
12-10гс23 (ЄДРСРУ № 113430105) досліджував питання щодо особливостей та
правової природи припинення повноважень директора товариства за його
ініціативою (трудові або корпоративні відносини).
Питання: правова
природа відносин, що існують між товариством з обмеженою відповідальністю та
його директором, який ініціював своє звільнення з цієї посади, і про те, у який
спосіб директор товариства, якого позбавлено можливості звільнитись, може
ефективно захистити відповідне право.
Конституційний
Суд України в Рішенні № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 наголосив, що реалізація учасниками
товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття
компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення,
відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також
наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі
рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних
правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено
повноваження з управління ним.
Велика Палата
Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах
від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від
30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, де також
виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати
наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин
є корпоративні правовідносини.
Управління
товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий
орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК
України).Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено,
зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган
та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може
складатися з однієї або кількох осіб.
Органами
товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова
рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону № 2275-VIII тут і
далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо
не вказано про інше).
Загальні збори
учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону №
2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного
виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону №
2275-VIII).
Разом з тим
Закон № 2275-VIII також передбачає
укладення з членом виконавчого органу товариства договору.
Частиною
дванадцятою цієї ж статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що договір, який
укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства
підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Аналіз цієї
норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39,
частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону № 2275-VIII
дозволяє дійти висновку про те, що договір,
про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим
договором (контрактом).
Таке розуміння
узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній
редакції частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII передбачає, що з
одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого
органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір
(контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом
колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа,
уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Про
застосовність такого підходу свідчить також те, що Законом України від
15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»
статтю 39 Закону № 2275-VIII доповнено частиною чотирнадцятою, яка передбачає,
що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого
органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до
законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).
(!!!) Відтак чинна
редакція Закону № 2275-VIII встановлює: 1) обрання особи виконавчим органом
товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством
і 2) окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.
Отже, за
загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства
відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша
статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або
в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону
№ 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана
особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні
відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства
перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством
про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина
дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом
(членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Такий трудовий
договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного
виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника
товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і
відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального
забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).
Оскільки
Товариство не укладало з виконавчим органом (керівником) трудового договору
(контракту), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що між ним та Товариством не виникав спір
стосовно припинення такого правочину. Відтак неправильними є висновки судів
попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність
застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38
цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного
на невизначений строк, з ініціативи працівника.
Водночас в обох
випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та
особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий
договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з
управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з
управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за
здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу
відносин між товариством та цією особою.
При цьому
Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових
правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових
правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення
правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Цими висновками
Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду
про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю,
зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у
справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у
справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у
справі № 911/719/21, зокрема, в частині
тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник
товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за
власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке
звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні
справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи
порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення
працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої
частиною першою статті 38 КЗпП України.
Необхідність
такого відступу зумовлена тим, що у справах №
761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми
законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у
спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів
учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових
договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати
Верховного Суду.
ВИСНОВКИ щодо застосування норм права:
Створення
(обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних
зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7
частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках -
наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це
рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у
яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні
відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства
перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством
про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина
дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом
(членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Водночас саме відносини з управління товариством,
у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе
встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між
товариством та цією особою.
Матеріал по темі: «Звільнення керівника підприємства за
рішенням уповноваженого органу»
Теги: звільнення керівника, увольнение директора,
загальні збори, розірвання трудового договору, рішення зборів, підприємство,
судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар